22 вересня 2020 р.

Інспекційна осінь від Держпраці: що чекати роботодавцям?

Як і було обіцяно на сайті Державної служби України з питань праці, після закінчення інформаційної кампанії, спрямованої на те, щоб не допустити використання працедавцями незадекларованої праці, з 1 вересня 2020 р. на виконання доручення КМУ Держпраці розпочало проведення контрольних заходів з виявлення неоформлених співробітників. До їх проведення також залучаються співробітники ДПС, ПФ, ЦЗ, Нацполіції, органи місцевого самоврядування.

Тож варто прояснити, що робити, якщо інспектори Держпраці завітають з перевіркою до суб’єкта господарювання. Як поводити себе під час перевірки? Які права та обов’язками мають інспектори та роботодавці?

Як регламентується проведення перевірок?

Передусім зазначимо, що основним нормативно-правовим актом, що регулює перевірки, розпочаті з 1 вересня, є Порядок 823. Уряд 8 липня 2020 р. Постановою № 617 змінив Порядок № 823, визначивши, що заходи держконтролю за дотриманням трудового законодавства з питань визначення неоформлених співробітників будуть здійснюватися за допомогою інспекційних візитів, які виконують інспектори Держпраці.

Перевірки також мають право здійснювати інспектори виконавчих органів місцевих рад з питань своєчасної та повної зарплатні, дотримання мінімальних держгарантій в оплаті роботи, оформлення трудових відносин. Але, як на мене, це суперечить ч. 4 ст. 2 Закону № 877, проте доводити це, звісно, доведеться в судах.

Кого перевірятимуть першими?

За інформацією Держпраці, першими перевірятимуть тих працедавців, у яких є високі ризики використання найманої праці без укладення трудових договорів.

Виявляти таких роботодавців будуть шляхом аналізу інформації, яку мають різні органи державної влади та місцевого самоврядування. Зокрема, таку інформацію можуть надати органи ДПС та ПФУ. Традиційно приводами для проведення перевірок є повідомлення та скарги співробітників щодо порушень трудового законодавства, а також неоформлення трудових відносин, повідомлення контролюючих органів про виявлені факти незадекларованої праці, рішення судів тощо. Вважаю, що окрему увагу буде приділено також тим роботодавцям, які суттєво скоротили кількість найманих співробітників за час карантину.

Чи повинні працедавця інформувати про перевірку?

За приписами Порядку № 823, під час перевірки інспектор має пред’явити працедавцю службове посвідчення. Що ж до направлення на перевірку та необхідності зафіксувати її в журнал реєстрації перевірок – цей обов’язок покладається на інспектора перед підписанням акта перевірки.

Натомість ч. 3 ст. 6 Закону № 877 зобов’язує інспектора надати перед початком перевірки для ознайомлення як службове посвідчення, так і направлення на перевірку. До речі, дуже дивно виглядатиме ситуація, коли співробітники ДПС чи Пенсійного фонду, що прийдуть разом з інспектором праці, будуть змушені надавати направлення на перевірку до її початку, а головна фігура – інспектор праці – після її закінчення. Тож роботодавцям варто вимагати дотримання норм саме Закону № 877.

Стосовно попередження про перевірку, то його не варто чекати заздалегідь. Адже інспекційне відвідування, по суті, є позаплановою перевіркою, про яку заздалегідь не інформують.

Чи може працедавець не пустити інспекторів?

Передусім, право та підстави недопуску до перевірки посадових осіб контролюючого органу передбачені ст. 10 Закону № 877. У контексті проведення перевірок, такими підставами можуть бути:

  • ненадання передбачених Законом № 877 документів (службове посвідчення та направлення) або невідповідність їх вимогам цього Закону;
  • невнесення інспектором запису до журналу реєстрації перевірок (якщо на цьому наполягає роботодавець);
  • перевищення тривалості перевірки (10 роб. днів).

Натомість Порядком № 823 передбачено лише дві підстави недопуску:

  • відсутнє службове посвідчення;
  • неоприлюднення на сайті Держпраці уніфікованої форми акта перевірки.

Щодо останнього, то на сайті Держпраці є відповідний розділ, що містить форму акта, яка затверджена Наказом. І хоча ця форма ухвалена на підставі вже скасованої Постанови, адміністративні суди здебільшого на це не звертають уваги під час вирішення спорів про оскарження накладених штрафів.

Яка процедура проведення перевірки?

Особливих змін процедура проведення перевірки за Порядком № 823, у порівнянні з чинними раніше правилами, не зазнала. Схематично все виглядає наступним чином:

  1. Відповідна посадова особа здійснює аналіз конкретної підстави для проведення перевірки, передбаченої п. 5 Порядку № 823, та приймає рішення про доцільність її проведення.
  2. Відповідний керівник Держпраці чи його територіального підрозділу видає наказ на проведення перевірки, на підставі якого видається направлення.
  3. Інспектор до початку перевірки забезпечує проведення повідомної реєстрації інспекційного відвідування.
  4. Інспектор може проводити попередню підготовку до перевірки. Наприклад, отримати інформацію та/або документи, які стосуються перевірки.
  5. Інспектор самостійно або разом із посадовими особами відповідних контролюючих органів здійснює візит до роботодавця, надавши перед його початком копію направлення та пред’явивши службове посвідчення.
  6. Протягом строку перевірки інспектор здійснює дослідження питань, визначених у направленні.
  7. Після закінчення перевірки має скластися акт, а якщо виявлені порушення – припис щодо їх усунення, а також роботодавець повинен бути попереджений про відповідальність.
  8. Якщо працедавець не згоден з висновками, які зазначені в акті, він може протягом 3-х робочих днів подати зауваження до нього.
  9. Протягом наступних 3-х робочих днів з моменту отримання зауважень інспектор повинен надати мотивовану відповідь за їх суттю.
  10. Якщо інспектор склав і передав працедавцеві припис про усунення порушень трудового законодавства, роботодавець протягом встановленого строку має усунути порушення та повідомити про це інспектора. Для перевірки виконання припису може бути проведена повторна перевірка.
  11. Залежно від реакції роботодавця на припис інспектора, надалі може вирішуватися питання про те, щоб притягнути працедавця до відповідальності (адміністративної/фінансової). Варто зазначити, що працедавець може оскаржити припис/вимогу про усунення порушень, які виявили.

Наслідки для працедавця у разі виявлення неоформлених співробітників

Виходячи зі змісту ст. 265 КЗпП, неоформленими працівниками вважаються особи, які фактично допускаються до праці без оформлення трудових відносин. Варіанти порушення:

  • суб’єкт господарювання використовує працю без жодного документального оформлення або підписано фіктивні документи, які створено для окозамилювання;
  • з особами, праця яких використовується, укладено певні цивільно-правові договори (підряду, надання послуг), натомість по суті наявні трудові відносини.

Якщо факти використання праці неоформленого співробітника буде підтверджено під час перевірки, розпочатої після 1 вересня цього року, то відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП, працедавцю загрожує штраф – 50 000 грн (10 мінімальних заробітних плат на момент виявлення порушення).

Проте в цій бочці дьогтю є й ложка меду. Якщо юридична чи фізична особа, що є платником єдиного податку I-III груп, вчинила таке правопорушення однократно, до неї застосовується лише попередження.

До речі, повторне вчинення вказаного порушення протягом двох років з дня виявлення передбачає штраф (тридцятикратний розмір мінімальної зарплати за кожного неоформленого співробітника).

Перевірки в карантинний період/під час адаптивного карантину

Поки достеменно можна стверджувати, що зараз Держпраці може здійснювати позапланові перевірки незадекларованої зайнятості у формі інспекційних відвідувань.

Так, Законом було заборонено здійснювати планові перевірки щодо держнагляду в сфері господарської діяльності.

Проте в карантинний період інспектори Держпраці отримали можливість здійснювати планові перевірки, якщо працедавець належить до категорії із високим ступенем ризику, визначеним відповідно до Постанови. Це право було надано Держпраці відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону.

Проте існують певні нюанси.

З одного боку, предметом такої перевірки є, зокрема, галузі охорони та гігієни праці, промислової безпеки, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування громадян з інвалідністю. Проте з іншого, на сьогодні немає затвердженої та оприлюдненої уніфікованої форми акта, в якому передбачається низка питань залежно від ступеня ризику.

Тому працедавець може не допускати інспектора праці до планової перевірки дотримання трудового законодавства (абз. 12 ч. 1 ст. 10 Закону № 877).

Варто зазначити, у разі запровадження «червоної» зони для встановлення карантинних обмежень у певній місцевості, Держпраці не може відвідувати тих роботодавців, щодо яких встановлено пряму заборону приймання відвідувачів (сторонніх осіб). Наприклад, заклади освіти та хостели.

Опубліковано на https://thepoint.rabota.ua/inspektsiyna-osin-vid-derzhpratsi-scho-chekaty-robotodavtsyam/