15 листопада 2019 р.

Інвестиції у відновлювану енергетику: на що звернути увагу

1 липня Україна перейшла на нову модель ринку електроенергії. Ще до старту  учасники ринку висловлювали занепокоєння щодо ризиків функціонування цієї моделі. 

Президент пропонував Верховній Раді відкласти запуск на рік і передбачав роботу в тест-режимі.  А вже в жовтні у ВР зареєстрували 4 законопроекти про внесення змін. 12 листопада депутати підтримали у першому читанні закон №2233 про внесення змін до закону "Про ринок електричної енергії".

Які ризики пов'язують із запуском нової моделі ринку в Україні, як вирішити наявні проблеми та чого очікують інвестори від України, говорили 13 листопада на  IV Legal Energy Forum в Києві.

Під час панелі “Альтернативний” потенціал України” учасники дискутували щодо перспектив “зеленої” енергетики. Україна в рамках Енергетичної стратегії до 2035  року передбачає стимулювання виробництва електроенергії з відновлюваних джерел через «зелений» тариф та інші види державної підтримки. Кабмін оцінює загальний обсяг потенційних інвестицій  у 12 мільярдів євро. Держенергоефективності говорить про близько 1,7 млрд євро «зелених» інвестицій за останні 4 роки.  

Від чого залежить зростання інвестиційної привабливості в “зеленій” енергетиці та які є підводні камені, прояснив партнер ILF, юрист Сергій Сільченко. Зокрема, він зупинився на правових аспектах інвестування в проекти у сфері виробництва електроенергії з біомаси та сміття на засадах державно-приватного партнерства. 

“На проекти відновлюваної енергетики потрібно дивитись не тільки крізь призму профільного законодавства, а й державно-приватного партнерства. Ухвалений на початку жовтня Закон України «Про концесії» дозволяє знизити ризики інвестування в інфраструктуру, збільшити число  таких проектів. 

Безумовна перевага в цьому контексті - державна підтримка та зацікавленість громад у вирішенні проблеми твердих побутових відходів. Але є й “ложка дьогтю”. Адже раніше новозбудовані на засадах державно-приватного партнерства  об'єкти могли залишатися в приватній власності інвестора. А тепер те, що ви побудували за власні гроші, стає державним. За вами залишається право володіння і користування. Виникає питання - чи багато банків погодиться фінансувати такі проекти, не маючи змоги безперешкодно отримати збудовані об'єкти в іпотеку”, - говорить Сергій Сільченко. 

Україна має значний потенціал із залучення альтернативних джерел для виробництва тепла та електроенергії - сонячна енергетика, вітроенергетика, виробництво енергії з побутових відходів. На думку Сільченка, проекти у сфері використання сміття (а це майже 10 млн. тонн у рік) є особливо цікавими та перспективними в Україні. Але необхідно розуміти, що без створення надійних інструментів для залучення фінансування, гарантування інтересів як приватних партнерів, так і фінансових установ, ринок не буде спроможний зробити кардинальний прорив у цій сфері.

Ми віримо в розвиток конкурентних енергоринків, де кожен учасник може використовувати свої можливості. Дізнайтеся більше про наші можливості та проекти, які ми супроводжуємо, за посиланням: https://www.ilf-ua.com/uk/sferi/energetika/.