8 листопада 2018 р.

Комплексна модернізація від ЕСКО: 3 перепони та 2 сценарії

500 тендерів та укладені понад 170 договорів на суму більше 180 млн. грн. - такий старт енергосервісу в бюджетній сфері України за перші два роки можна вважати успішним.

Однак, за оцінками Держенергоефективності, загальна потреба ринку енергосервісу громадських будівель становить від 4 до 8 млрд. євро інвестицій. Представники державної та місцевої влади очікують від енергосервісних компаній (ЕСКО) реалізації проектів комплексної енергомодернізації.

3 перепони чому ні

Понад 90% енергосервісних договорів передбачають встановлення ІТП. В силу низки причин проекти комплексної модернізації об’єктів є недостатньо привабливими для ЕСКО:

1.Строки окупності таких проектів у декілька разів перевищують показники більш дешевих заходів: встановлення  ІТП або всепогодних регуляторів подачі енергоносіїв, заміна котельного обладнання тощо.

В Україні є приклади інвестицій ЕСКО в утеплення стін та дахів громадських будівель: такі заходи реалізує ТОВ «Арматок» у Кіровоградській області. Цьому сприяють положення законодавства, що дозволяють ЕСКО укладати енергосервісні договори на строк до 15 років, та отримувати до 100 % зекономлених коштів.

2. Методика оцінка тендерних пропозицій, а саме – формула розрахунку основного критерію оцінки - показника ефективності енергосервісного договору для замовника (NPV). 

Оцінка тендерних пропозицій учасників закупівлі виключно за показником NPV призводить до виграшу пропозицій, що передбачають реалізацію відносно недорогих заходів зі швидким строком окупності, наприклад встановлення ІТП. Енергосервісні договори, що передбачають реалізацію таких заходів можуть бути укладені на строк до 10 років і ЕСКО можуть погодитися на отримання мінімального відсотка економії, дозволеного законом – 80 %.

У випадку енергоефективних проектів дешево і швидко – не значить оптимально. Перевагами проектів комплексної термомодернізації є найвищі показники економії енергоресурсів, підвищення комфорту перебування у будівлі, а також продовження терміну її служби. Проте такі проекти є дорогими і мають довгий період окупності. Тому пропозиції ЕСКО щодо таких заходів передбачають тривалі строки дії договору – більше 10 років, та високий відсоток економії, що підлягає виплаті ЕСКО. І з урахуванням формули NPV таких проектів є нижчим.

3. Законодавство обмежує Замовника енергосервісу у виборі енергоефективних заходів, що будуть реалізовані в рамках проекту. Тендерна документація не може містити будь-яких специфікацій або технічних умов. Енергосервісні компанії самостійно визначають перелік заходів, що входять до складу енергосервісу.

2 сценарія співробітництва ЕСКО та замовника для комплексної енергомодернізації будівель.

Застосування механізму енергосервісу для комплексних проектів енергомодернізації і подальший розвиток цього ринку залежатиме від того, наскільки ефективно замовники та ЕСКО зможуть подолати описані виклики.

Для цього вони можуть використати декілька інструментів:

  • Додаткові (нецінові) критерії оцінки тендерних пропозицій

У чинній редакції закон не дозволяє замовнику встановлювати мінімальні вимоги щодо економії, яка повинна бути досягнута за результатами енергосервісу. Така можливість може з’явитися після прийняття законопроекту, що проходить обговорення на робочих нарадах Держенергоефективності.

Натомість, замовник може встановити додаткові критерії оцінки тендерних пропозицій, що будуть враховані додатково до показника NPV. Зокрема, таким критерієм може бути гарантія ЕСКО щодо підвищення класу енергетичної ефективності будівлі за результатом проекту. У випадку закріплення відповідних положень у тендерній документації, ЕСКО, що готові здійснити комплексну енергомодернізацію будівлі замовника отримають додаткові бали під час оцінки.

Єдиним недоліком цього інструменту є низька питома вага нецінових критеріїв. Закон передбачає, що питома вага показника NPV під час оцінки тендерних пропозицій не може бути менше ніж 75%.

У деяких випадках питомої ваги нецінового критерію у розмірі 25% може бути недостатньо для створення рівних умов для конкуренції проектів комплексної термомодернізації із більш дешевими альтернативами.

  • Співфінансування енергосервісу

Замовники, що твердо вирішили провести комплексну енергомодернізацію об’єкту в рамках енергосервісу можуть використати можливість співфінансування проекту.

Закон дозволяє замовнику визначити під час закупівлі енергосервісу чіткий перелік енергоефективних заходів, що повинні бути реалізовані на об’єкті, за умови їх фінансування за рахунок бюджетних коштів. В першу чергу це дозволяє  відступити від встановлених законом рамок та самостійно визначити мінімальний та максимальний розмір відсотку економії, що може бути сплачений ЕСКО. Цей інструмент можна також використати для реалізації комплексної термомодернізації об’єкту.

Замовник може самостійно співфінансувати частину заходів енергосервісу, що є недостатньо привабливими для ЕСКО – заміну вікон, утеплення стін та дахів тощо і залучити ЕСКО до реалізації заходів, що мають швидшу окупність. У такому варіанті, Замовник буде нести значну частину витрат на проект, проте зможе отримати найбільшу частку економії з першого року дії договору.

Крім того, Замовник може визначити у тендерній документації, що найбільш популярні заходи, що пропонують більшість ЕСКО, такі як встановлення ІТП, будуть профінансовані за рахунок бюджетних коштів. У такому разі, ЕСКО, що мають намір працювати на об’єкті, будуть пропонувати, більш складні заходи, такі як утеплення дахів, стін і горищ, заміна котельного обладнання, реконструкція систем опалення та водопостачання.

Втім, вибір одного з описаних сценаріїв може бути здійснений після проведення попередніх переговорів із зацікавленими ЕСКО. Жорсткі умови співфінансування проекту можуть потребувати занадто великих витрат бюджетних коштів або зробити об’єкт не привабливим для інвестицій ЕСКО. В умовах великого вибору потенційних об’єктів, ЕСКО можуть не подати жодної пропозиції на такий тендер.

Тому для досягнення найкращих результатів та проведення комплексної енергомодернізації об’єкту, замовники повинні врахувати власні очікування, наявні фінансові та організаційні ресурси, пропозиції зацікавлених ЕСКО, та прийняти зважене рішення про використання нецінових критеріїв оцінки та можливостей співфінансування проектів.