Олена Хитрова – співавтор посібника МОЗ щодо моделей організації меддопомоги на місцях

Олена Хитрова виступила співавтором Операційного посібника Міністерства охорони здоров'я України «Як організувати систему надання первинної медичної допомоги на місцевому рівні», розробленому в співавторстві з експертами юридичної компанії ILF.

Представники місцевої влади традиційно вважають, що в громаді повинна бути комунальна лікарня, де будь-хто може отримати безкоштовні і відносно якісні медичні послуги. Медреформа в корені міняє цю ситуацію. Тепер лікарі-підприємці або їх об'єднання, приватні клініки і центри, нарівні з комунальними лікарнями зможуть надавати українцям такі ж безкоштовні медичні послуги, а їх якість, нарівні з комунальними установами, контролюватиме Національна служба здоров'я України (НСЗУ).

Але багатьом лікарям не до кінця зрозуміло, як стати частиною цієї системи. Як все оформити, не порушуючи закон. Як все організувати, щоб не працювати у збиток. Як вести податковий і бухгалтерський облік та інше.

Відповіді тепер є в Операційному посібнику Міністерства охорони здоров'я України «Як організувати систему надання первинної медичної допомоги на місцевому рівні», який розробили в співавторстві з експертами юридичної компанії ILF.

Юристи ILF під керівництвом Олени Хитрової, очільниці практики медицини і фармації, прояснили в посібнику основні моделі організації первинної медичної допомоги в територіальній громаді, розкривши особливості кожної моделі, можливості найму персоналу, і найголовніше – варіанти їх комбінації. Цей список не є вичерпним і оптимальна комбінація залежить від потреб населення конкретного міста/громади.

Основні 3 моделі надання первинної медичної допомоги:

  1. Комунальне некомерційне підприємство. Це звичні нам місцеві поліклініки, амбулаторії або ж новостворені ЦПМСД, які мають статус комунального неприбуткового підприємства. Алгоритм автономізації медустанови тут: https://autonomoushospital.com/
  2. Лікар як самостійний підприємець (ФОП). Щоб почати власну практику такий лікар повинен отримати відповідну ліцензію. А щоб отримати фінансування від НСЗУ – укласти з нею договір. Ця модель дозволяє оптимізувати податкове навантаження на лікаря і можливість підвищити його дохід. Як відкрити приватну практику і які 7 кроків варто пройти, можна дізнатися тут: https://privat.practice.autonomoushospital.com/
  3. Приватний медичний заклад. Якщо в громаді недостатньо закладів первинної медичної допомоги, їй не обов'язково створювати новий. Можна домовитися з приватним медзакладом про обслуговування населення за договором із НСЗУ. Громада може їм здавати приміщення в оренду на пільгових умовах, фінансувати медичні програми з місцевого бюджету тощо.

Але "класти всі яйця в одну корзину" і зосереджувати потенціал охорони здоров'я тільки на одній моделі – начебто простіше, зате не завжди доцільно. Наприклад, населення окремих громад хоче мати альтернативу комунальній медустанові. Тому комбінація вищевказаних моделей може дати більш помітний результат.

Варіанти об'єднання основних моделей:

  1. Спільна діяльність кількох ФОП. Приватнопрактикуючі лікарі, які вже уклали договори з НСЗУ і працюють на території однієї громади, можуть об'єднати свої внески, знання, інші ресурси, не створюючи юридичну особу. Працюючи разом кілька лікарів можуть розділити витрати на оренду приміщення та обладнання, на зарплату технічного персоналу. Для таких колаборацій лікарям-підприємцям важливо укладати договори, в яких будуть детально прописані всі можливі умови їх співпраці і відповідальності.
  2. Комунальне підприємство – ресурсний центр. Крім надання медпослуг, комунальна лікарня може надавати такі послуги лікарям-підприємцям, які уклали договори з НСЗУ:
  • бухгалтерські, юридичні, лабораторні та діагностичні послуги;
  • оренда нерухомості;
  • право на тимчасове використання обладнання, спеціально облаштованих кабінетів.

3. Комунальне некомерційне підприємство (лікарня) передає майно в управління. Щоб зменшити витрати на невикористовувані лікарнею нежитлові приміщення і навіть зробити їх джерелом доходу, лікарня може передавати такі приміщення в управління юридичним або фізичним особам. У порожньому будинку підприємець може відкрити, наприклад, спорткомплекс або реабілітаційний центр – в цілому, що завгодно в інтересах громади.

"Щоб зрозуміти, на підставі якої моделі варто організовувати медичну допомогу в громаді, проведіть аудит потреб жителів. В одних населених пунктах багато дітей, в інших – людей похилого віку, десь може бути поруч лісопилка з неминучими типовими травмами працівників тощо. Зрозумійте, що саме потрібно людям у вашій громаді, а після – уважно оцініть, що у вас є, і як це можна використовувати. Можливо, є приватний медцентр, який укладе договір з НСЗУ, а громада йому на пільгових умовах передасть в оренду приміщення або фінансуватиме якісь спеціальні програми для населення і т.п. Громада може запропонувати тимчасове або постійне житло лікарям-підприємцям або допомогти їм з обладнанням кабінету. У кожній з описаних моделей первинна медична допомога для населення залишиться безкоштовною, а громада збільшить свій соціальний та матеріальний капітал, "– вважає Олена Хитрова.