Клієнт ILF, агрохолдинг, у грудні 2016 року провів експортне постачання сої і оформив митну декларацію (МД). Виручка від контрагента зайшла у строк і в повному обсязі в січні 2017 року. Після отримання продукції контрагент визначив, що її якість вища, ніж передбачав контракт. За умовами контракту з покупцем, клієнт ILF має право на отримання премії за постачання продукції більш високої якості.
У зв'язку з цим, українському агрохолдингу потрібно було відкоригувати декларацію - зафіксувати остаточну вартість поставленої продукції з урахуванням встановленої якості товару. Коригування до МД агровиробник подав у березні, але митна служба прийняла її тільки в липні. І премія від контрагента надійшла безпосередньо після внесення коригувань у МД - у липні. За фактом отримання премії українською компанією вийшло, що ця операція виявилася на контролі в обслуговуючому банку агрохолдингу.
Банк передав до фіскальної служби інформацію про те, що українська компанія порушила терміни повернення валютної виручки за експортним контрактом. Суть порушення: сума премії від контрагента, на яку була відкоригована МД, не повернена в терміни розрахунків за основною МД.
Фіскальна служба звернулася до компанії із запитом - пояснити причину несвоєчасного повернення виручки за експортним контрактом, і далі вирішила провести податкову перевірку.
Податкову перевірку супроводжувала старший юрист ILF Олена Калініна, яка допомогла компанії сформувати правову позицію і довести податковій, що у компанії відсутнє порушення термінів валютної виручки.
"Це прецедент. Дотепер в Україні таких випадків не було. Законодавство не прояснює, що робити платнику, коли необхідно отримати доплату за відвантажений товар, зафіксований у МД. Для таких випадків немає чітких роз'яснень: як банку в даній ситуації проводити валютний контроль, з якої дати - з моменту коригування збільшення вартості контракту або все-таки безпосередньо з дати основний МД, коли фактично товар експортовано", - прояснює Олена.
Відсутність регулювання в даному питанні на законодавчому рівні могло б привести до того, що агрокомпанії довелося б заплатити штраф у розмірі 100 тис. грн за порушення, якого вона насправді не допускала.
Юристи ILF отримали документ з банку, про те, що суму валютної виручки за основною МД українська компанія отримала у встановлені законодавством терміни, і додатковий документ від контрагента, що нова заборгованість (сума премії) за основною МД дійсно виникла в липні - з моменту проведення коригування у МД.
Стратегію захисту будували на презумпції правомірності дій платника. Тобто, дії нашого клієнта повинні вважатися правомірними, оскільки вони не заподіяли шкоди державі у вигляді недоотримання виручки і несплати агрохолдингом податків українському бюджету. Також ми використовували аналогію в праві, а саме в ситуації з правом на податковий кредит за імпортними контрактами. Тобто, коли розмір податкового кредиту може бути збільшений, але тільки з моменту коригування до МД (аркуш коригування),"- зазначила Олена.
У результаті перевірки агрокомпанії вдалося відстояти свою позицію - фіскальна служба визнала відсутність порушень термінів повернення валютної виручки. ILF допомогла своєму клієнту уникнути штрафу за порушення, якого фактично не було.