Україна після довгої підготовки все ж таки на початку 2019 року ратифікувала MLI-конвенцію, якою вводиться в дію план Base erosion and profit shifting (BEPS). План передбачає низку кроків, які Україна зобов'язалася виконати в рамках протидії розмиванню бази оподаткування. Іншими словами, все ближче той день, коли бізнесу, що пішов у інші юрисдикції, доведеться платити там відповідні податки з прибутку, який виведено за кордон.
Відзначимо, що в рамках підписаної конвенції НБУ і Мінфін вже розробили законопроект, який передбачає впровадження окремих кроків плану BEPS. Одним з перших планується закріпити виконання правила «Контрольованих іноземних компаній» (КІК).
Українські підприємці давно звикли використовувати закордонні компанії: для контрактів з іноземними партнерами, для спрощення розрахунків, для захисту свого майна та інших цілей. Зараз у багатьох українців у бізнес-структурі є одна або декілька зарубіжних компаній.
Такі компанії працюють за правилами країни, в якій вони зареєстровані, незважаючи на те, що власник – українець. Компанія платить закордонні податки, ставки яких іноді менші, ніж в Україні. Наприклад, в Україні ставка податку на прибуток становить 18%, на Кіпрі – 12,5%, в Угорщині – 9%, а в офшорних юрисдикціях – 0%. Завдяки цьому компанії замість українських податків платили податки в країні реєстрації за нижчою ставкою. До недавнього часу наша країна ставилася байдуже до цього питання.
Що зміниться для офшорів?
Але світова спільнота почала боротьбу за прозорість оподаткування між країнами. І одне із завдань на шляху до цього – припинити використання іноземних компаній тільки для зменшення податків, які сплачує бізнес. Так з'явився план Base erosion and profit shifting (BEPS) – план дій з протидії розмиванню бази і виведенню прибутку з-під оподаткування, прийняті ОЕСР (Організація економічного співробітництва і розвитку).
План BEPS складається з 15 кроків. Кожен крок – це опис окремої податкової проблеми і пропоновані шляхи її вирішення. Детальніше про кожен з них можна почитати на сайті ОЕСР. Україна теж приєдналася до плану BEPS, але поки частково. Але якщо країна не виконає ці первинні вимоги BEPS, ми можемо опинитися в так званому сірому списку для світової спільноти. Останнє негативно вплине на український бізнес, наприклад, великі закордонні компанії не захочуть працювати з бізнесом з «сірої» зони, щоб не ризикувати своєю репутацією; більшість світових банків менш охоче обслуговуватиме бізнес власників з такої зони і т. д.
Україна поступово виконуватиме план BEPS. І перша зміна, що очікується в найближчий час – введення правила «Контрольованих іноземних компаній» (Controlled foreign Companies (CFC/КІК).
Правила КІК належать до нового принципу обміну податковою інформацією між державами, банками і податковими органами. Держави хочуть знати про контрольовані іноземні компанії своїх громадян – платників податків, та якщо через них штучно зменшують податки – донараховувати їх. Головний принцип правила КІК всюди однаковий: доходи КІК дооподатковує та держава, податковим резидентом якої є особа, що контролює компанію, пропорційно її частці в ній.
Кого торкнеться правило КІК в Україні?
Кабінет міністрів спільно з НБУ минулого року розробив і оприлюднив проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування». Сьогодні цей законопроект в центрі уваги політиків, банкірів і підприємців – усі намагаються зрозуміти, як це працюватиме, і кому вже давно слід почати готуватися до КІК.
Пояснимо, кого торкнуться зміни в Україні, коли цей законопроект буде прийнятий.
Отже, особою, що контролює зарубіжну компанію, вважається:
- Власник (акціонер) компанії з пакетом акцій 50% і більше.
- Власник (акціонер) компанії з пакетом акцій 25% і більше, якщо у компанії є ще українські власники (акціонери), і їм всім сумарно належить 50% і більше акцій компанії.
- Особа, яка самостійно або разом з іншими резидентами України фактично контролює зарубіжну компанію. Мається на увазі, що це людина, яка:
- дає інструкції виконавчим (керівним органам) компанії;
- розпоряджається банківським рахунком і може блокувати операції;
- має довіреність з широким переліком повноважень, якщо вона видана більш ніж на один рік і не передбачає обов'язку погоджувати дії з органами управління компанії;
- вказана як бенефіціар компанії при відкритті банківського рахунку;
- та інше.
Якщо резидент України підпадає хоча б під один критерій з попереднього розділу, йому необхідно буде:
- Задекларувати всі свої КІК в українських податкових органах.
Це обов'язкова дія, навіть якщо у зарубіжній компанії немає прибутку або вона не веде господарської діяльності. - Задекларувати суму скоригованого прибутку таких компаній.
Скоригований прибуток – це прибуток до оподаткування за звітний період. Такий прибуток додається до загального доходу людини, яка контролює КІК (пропорційно її частці участі в компанії). І вже із сукупного доходу вона повинна буде платити податок за ставкою 18%. Але сума ПДФО зменшується на суму корпоративного податку, який компанія фактично оплатила в країні своєї реєстрації.
Наприклад, український громадянин володіє 100% акцій зарубіжної компанії в країні Х. Компанія за звітний рік заробила прибуток $1000 і заплатила корпоративний податок за ставкою країни Х в 17% – $170. Власник бізнесу декларує в Україні дані своєї компанії та її скоригований прибуток у $1000. З цієї суми він має заплатити ПДФО за ставкою 18% – $180, але за вирахуванням корпоративного податку, фактично сплаченого в країні Х, тобто $180 мінус $170. І виходить, що в Україні він повинен заплатити $10.
Чим менше ставка корпоративного податку в країні реєстрації вашої компанії, тим більша сума податку, яку власник компанії заплатить в Україні.
Важливо знати і про наслідки невиконання цих вимог. Наприклад, за неподання декларації КІК протягом 30 днів після останнього дня її подачі передбачений штраф в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат за кожен календарний день прострочення. Якщо брати 2019 рік (мінімальна зарплата на 1 січня 2019 року – 4173 грн), то кожен день неподання обійдеться у 20 865 грн, а місяць – 646 815 грн. Також, наприклад, штраф за незазначення суми прибутку КІК у декларації може досягати 25% від суми прибутку цієї КІК, і т. д. Крім штрафів, не можна забувати і про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати податків (ст. 212 КК України).
Як підприємцям підготуватися до змін
Експерти припускають, що правила КІК почнуть діяти в Україні вже з 2020–2021 року, якщо законопроект буде прийнятий Верховною Радою в найближчому майбутньому.
Поки проект знаходиться на розгляді у ВРУ, підприємцям важливо не упустити момент і підготуватися. Так, бажано проаналізувати структуру бізнесу, щоб зміни не застали зненацька.
Цілком можливо, ви зрозумієте, що зарубіжна компанія, у світлі нових умов, не зможе виконувати ті функції, які ви покладаєте на неї зараз. І якщо це так, то вона, можливо, створюватиме вам непотрібні проблеми.
Краще не затягувати з вирішенням долі зарубіжної компанії, а зайнятися нею, поки для цього є час і можливість.
Пропонуємо невеликий чекліст для прийняття рішення щодо КІК:
- Чи підпадає ваш бізнес під правило КІК?
- Які суми донарахувань податку можуть бути?
- Чи доцільно далі використовувати зарубіжну компанію або її слід ліквідувати? (Пам'ятаєте, що використання деяких іноземних компаній може стати невигідним і навіть призвести до додаткового податкового навантаження для бізнесу?)
- Чи варто поміняти структуру компаній і роботи бізнесу?
- Можливо, варто створити нову структуру, яка не підпадатиме під правила КІК у розрізі донарахування податків?
Ситуація кожного бізнесу індивідуальна, тому загальноприйнятих, стандартних «пігулок від КІК» поки немає. Кожен бізнес обирає свою стратегію: хтось ігнорує, а хтось розробляє індивідуальний план дій, щоб підготуватися до моменту на випадок прийняття КІК.
Опубліковано на https://mind.ua/
