Ви працюєте у медичному закладі (приміром, керівником або лікарем) та сумлінно виконуєте свої посадові обов’язки. Але одного дня приходить представник Фонду соціального страхування, який бажає все тут перевірити, а особливо його цікавлять медичні картки пацієнтів.
На офіційному сайті Фонду соціального страхування все частіше з’являється інформація на зразок цієї: “Під час проведення перевірок закладів охорони здоров’я виявлено, що 2 169 листків непрацездатності видано з порушеннями…”, - або цієї: “Станом на 10.04.2019 року спеціалістами Фонду проведено 9 планових перевірок закладів охорони здоров’я Івано-Франківської області, перевірено 2426 медичних карт стаціонарних та амбулаторних хворих…”. То чи справді Фонд соціального страхування має право перевіряти медичні заклади та що чекає медичний заклад у разі недопуску Фонду до такої перевірки. Прояснюємо далі.
Головним завданням цього Фонду є фінансування роботодавців для надання матеріального забезпечення застрахованим працівникам. Тобто, якщо працівник знаходиться на стаціонарному або амбулаторному лікуванні, то його тривалий лікарняний компенсується за рахунок коштів Фонду. Для того, щоб Фонд виплатив страхові кошти, роботодавець подає йому заяву-розрахунок, що складається на підставі листка непрацездатності. Листок непрацездатності у свою чергу видається працівнику його лікуючим лікарем.
За законом Фонд може перевіряти обгрунтованість видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам (п. 6 ч. 1 ст. 9 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”). Якщо не враховувати посилання на можливість проведення такої перевірки через електронний реєстр листків непрацездатності, то зазначений пункт прописаний дуже розмито, що ускладнює його застосування Фондом.
Тому Фонд вирішив самостійно конкретизувати, кого саме його представники можуть перевіряти, наприклад, заклади охорони здоров’я (Постанова правління Фонду соціального страхування України від 24.01.2017 № 6). Саме через наявність цієї постанови представники Фонду приходять до медичного закладу з проханням показати медичні картки пацієнтів.
Але тут виникає ризик поширення інформації з медичної картки пацієнта, яка за Конституцією є конфіденційною. Поширення такої інформації дозволяється за згодою особи або у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ч. 2 ст. 32 Конституції України). В інших випадках це буде вважатися втручанням у приватне життя людини.
Та й стаття 40 Основ законодавства України про охорону здоров'я визначає обов’язок медичних працівників не поширювати відомості, що належать до лікарської таємниці (відомості про хворобу пацієнта, медичне обстеження, огляд та їх результати).
Неконкретизовані положення закону “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” та Постанови правління Фонду не можуть трактуватися таким чином, що дозволяють медичним закладам розповсюджувати (у тому числі на вимогу представників Фонду) інформацію про стан здоров’я (діагноз) пацієнта. З іншого боку, у разі виявлення порушень правил видачі, зберігання, обліку документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян медичний заклад може бути позбавлений права видавати документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність.
Щоб уникнути можливих негативних наслідків з обох сторін рекомендуємо закладу охорони здоров’я отримати згоду від пацієнтів на доступ Фонду до конфіденційної інформації. Як цю згоду оформити без порушень закону дізнайтеся у наших юристів за цим посиланням:https://ilf.space/medhour
У випадку розголошення лікарської таємниці медичний заклад буде зобов’язаний відшкодувати пацієнту шкоду, завдану таким розголошенням. Надалі заклад охорони здоров’я може вимагати компенсацію повної суми заподіяної шкоди у працівника, який порушив свої трудові обов’язки - не зберіг лікарську таємницю. Якщо ж працівник умисно поширив інформацію, що становить лікарську таємницю, і спричинив тим самим тяжкі наслідки, то він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності.
