Міста - нові геополітичні гравці. Вони конкурують між собою за ресурси: вчених, підприємців, увагу та гроші туристів, інвесторів та за креативний клас. Щоб виграти в цій боротьбі - потрібні проекти в креативній економіці.
Розвинені країни вже давно взяли курс на розвиток креативних і культурних індустрій. Гарним прикладом такої колаборації є іспанське місто Більбао. Колись - похмуре, депресивне, з високим рівнем безробіття. Зараз воно переживає розквіт за рахунок мільйонів туристів, що приїжджають заради сучасного мистецтва в музей Гуггенхайма. Більше про Більбао та ознаки креативної економіки дивись у нашому відео: https://www.youtube.com/watch?v=LN2wf4DyeuM&list=PLa_7X2VvYks2hSfcm7O-BNGiawn4wyasG&index=5&t=3s
Чи можна покращити економіку українських міст за рахунок креативних проектів, зробити місцеві музеї прибутковими та які юридичні нюанси при цьому з'являються. Всі ці питання на заході “ПРО ПРАВА. Івент для учасників креативних індустрій” в Києві прояснювали керівник київського офісу ILF, менеджер проектів в сфері креативної економіки Катерина Заславська та старший юрист і менеджер з інновацій ILF Арсен Бучковський.
Катерина стверджує - музеям потрібно "продавати" себе спонсорам і аудиторії. Чим краще вони це роблять - тим більше коштів на розвиток, бонуси для персоналу та різні інновації. Музеї можуть заробляти власні гроші, використовуючи наявні технічні та мистецькі можливості. Наприклад, створити кафетерій, продавати сувенірну продукцію, здавати в оренду музейні приміщення та проводити тимчасові виставки. Але для того, щоб втілити в життя ці ідеї, потрібен проактивний менеджер проекту.
“Більшість музеїв знаходяться в муніципальній власності, а отже - рішення про реалізацію проектів приймає місцева рада. І саме від менеджера залежить, як він подасть раді проект рішень, як він буде адвокатувати його прийняття тощо. Важливо, щоб він був гарним комунікатором та, звичайно, мав бажання розвивати музей як бізнес-проект, а не просто як сховище для експонатів”, - підкреслює Заславська.
Важливим аспектом для втілення музейних та культурних проектів в цілому є активна участь бізнесу. Звичайно, такі інвестиції не принесуть миттєву окупність, але в перспективі дадуть суттєві дивіденди. Зокрема, розвиток регіону, а з ним - збільшення туристів, прихід міжнародних бізнес-партнерів та появу нових можливостей.
Світовий досвід дає розуміння, як це ефективно працює. Так, проведення Ліверпульскої бієнале підштовхнуло економіку міста, що на 2002 рік було одним з найбідніших в Європі. А тепер займає вищу сходинку в британському фінансовому рейтингу. Запорукою успіху Ліверпуля стали активна позиція британської влади, яка лобіювала місто на міжнародній арені (місто було визнане Культурною столицею 2008), проведення Бієнале та девелоперський проект компанії Grosvenor, яка втілила наймасштабнішу в історії міста реконструкцію, багатомільярдний Paradise Project.
“Зараз це не тільки місто культурних проектів. Активне позиціювання привернуло увагу великого бізнесу з різних країн. І тепер тут також проводиться Міжнародний фестиваль бізнесу. А сама Бієнале на сьогоднішній день приносить 7 фунтів стерлінгів на кожен фунт вкладених коштів. Та суттєво наповнює бюджет міста. Інвестиції в культуру як сніжний ком: чим більше ти проводиш заходів, тим більше заробляєш. З'являється більше грошей, які ти можеш вкласти, - отримуєш ще більше доходу”, - говорить Арсен Бучковський.
В Україні сфера креативної економіки тільки розвивається, але обнадійливі тенденції вже є. Так, у вересні-жовтні Харків приймає другу національну Бієнале молодого сучасного мистецтва. У підготовці прийняли участь не тільки художники і куратори, а представники бізнесу та міської влади. Організатори сподіваються, що проведення цього масштабного заходу дозволить нанести місто на культурну мапу світу, а в перспективі - проведення подібних арт-проектів підбадьорить харківську економіку.
Команда ILF виступила партнером і юридичним радником Бієнале. Зокрема, допомогла створити зручну модель роботи всіх партнерів проекту. Адже культурні проекти - це велика кількість учасників (художники, куратори, представники культурних інституцій, бізнесмени) з різними цілями та баченням. Більше про те, як працює арт-ринок в Україні дивись за цим посиланням: ttps://www.youtube.com/watch?v=CRl7-rbGBSU&list=PLa_7X2VvYks2hSfcm7O-BNGiawn4wyasG&index=9
“Щоб уникнути непорозумінь та конфліктних ситуацій та прискорити втілення мистецького заходу, треба правильно структурувати відносини між учасниками. Особливо, в тих проектах, які починаються не зовсім системно. Наприклад, Харків раніше не проводив таких великих проектів, і зібрати команду, яка б це реалізувала, було дуже складно. А змусити цю команду разом працювати ще складніше. В цьому випадку юридична підтримка дуже важлива. Експерт з права виступає фактично як парламентер, який узгоджує домовленості між всіма учасникам та закріплює їх на папері. Для того, щоб кожен знав, де починається і закінчуються поле його відповідальності, що можуть вимагати у нього, і розумів, що він може вимагати у інших”, - підкреслює Бучковський.
