Катерина в команді ILF з 2010 року. 7 років вона очолювала HR-департамент ILF і займалася розробкою внутрішніх стандартів і процедур рекрутингу, розвитку, оцінки та мотивації команди.
З 2012 року Катерина за сумісництвом обіймала посаду проектного координатора в Офісі Почесного консула Німеччини в Харкові. На її рахунку більше 100 україно-німецьких проектів у сфері бізнесу, освіти і культури. Серед них: Перший і Другий BEA-форуми «Біоенергетика, енергоефективність та агробізнес», регіональні проекти у сфері креативної економіки і «Тижні Німеччини» в Харкові, що включають до 50 заходів щороку.
З 2018 року Катерина продовжила роботу в ILF в ролі директора київського офісу. Зараз Катерина відповідає за формування партнерської мережі компанії в Україні і за кордоном.
Катерина регулярно проводить тренінги для підприємців на тему побудови ефективних HR-систем та управління командою, а також проводить майстер-класи для студентів щодо розвитку особистісних навичок та побудови кар'єри. У 2015 році Катерина виступила тренером програми USAID / FINREP II «Go women» з розвитку підприємницьких навичок у жінок. У 2017 - в партнерстві з Юридичною клінікою Pro Bono Київського Національного Університету ім. Т.Г. Шевченко провела курс «Legal Manager School» з розвитку проектного мислення у студентів.
Катерина - стипендіат Німецької служби академічних обмінів DAAD та українсько-австрійської програми студентських обмінів. У 2016 році вона отримала диплом з управління Європейськими проектами в рамках програми Університету комп'ютерних наук в м. Лодзь, Польща.
Мегапродуктивність, блиск в очах та безпомилкова робота працівників — мрія та мета кожного роботодавця, який орієнтується на результат. Аби цього досягти, використовують KPI, OKR, мотиваційні системи та інші менеджерські інструменти. Але пандемія та криза, яку вона спровокувала, внесли свої корективи. Зараз ті інструменти, які бездоганно працювали в режимі “офіс”, не працюють в режимі “робота з дому” та потребують перегляду.
У попередній статті ми поговорили про те, що таке ревіталізація культурної та промислової спадщини. Її основна думка полягає в тому, що ревіталізація — це не тільки про комерційну вигоду, але і про залучення культурних і соціальних проєктів, повагу до історичної пам’яті та залучення спільнот.
Вже кілька десятиліть в світі вирує тренд переосмислення старих і занедбаних будівель. На місці непривабливих заводів і фабрик, користь від яких вже давно була вичерпана, постають креативні простори, музеї, бари і ресторани, житло. Це явище має назву "ревіталізація", і воно стало важливим елементом стратегії розвитку сучасного міста. Україні також дісталася велика спадщина для ревіталізації, особливо від російської імперії та СРСР. Але постає важливе питання: чи готові ми використовувати її ефективно?
