Що спільного між релігійною організацією та товариством з обмеженою відповідальністю? Насправді більше, ніж видається на перший погляд. За аналогією з ТОВ, яка має засновників, у церкви є громади. Доля товариства вирішується на загальних зборах, так само як важливі для діяльності церкви рішення приймаються на Синоді. Там же обираються й ключові фігури обох структур: директор у першому випадку та єпископ — у другому. А ще як у ТОВ, так і в церкві може статися несанкціоноване захоплення влади.
Який був запит у клієнта?
До нас звернувся претендент на посаду єпископа Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України (НЄЛЦУ) Павло Шварц. Його проблема полягала у тому, що навіть попри підтримку лютеранської спільноти в Німеччині, німецького посольства та більшості громад в Україні, він не міг офіційно зареєструватися очільником церкви.
Річ у тім, що для того, аби перехопити владу, його опонент почав удаватися до відверто незаконних методів: підробивши протоколи синодальних зборів, він створив підстави для власної реєстрації у ролі керівника НЄЛЦУ, надалі протягнувши це рішення через реєстраційну службу. Таким чином, всупереч статуту була створена паралельна структура громад, яка почала плодити власні рішення, та, відповідно, розпоряджатися майном: а це й квартири для пастирів, і автомобілі, і самі церковні приміщення.
Самопроголошений єпископ намагався повністю змінити структуру церкви: його дії були направлені на усунення опозиційно налаштованих громад і пасторів. З цією ж метою за допомогою двох штучно створених позовів, що нібито оскаржували рішення Синоду, він домігся від адміністративного суду накладення заборони на внесення будь-яких змін до даних про організацію, у тому числі зміну керівника.
Які були наші дії?
Першим чином ми подали та виграли апеляцію на рішення адміністративного суду. Натомість наш опонент оскаржив рішення Синоду в районному суді, ми апелювали і його. Оскільки наш клієнт мав законний протокол загальних зборів, на основі якого його б однозначно зареєстрували, першочергово ми намагалися зняти накладені опонентом заборони.
Та на руках у нашого конкурента так само був протокол Синоду, хоч і фіктивний, тож нам необхідно було скасовувати саме його. Для цього ми звернулися вже до господарського суду, який закрив провадження по нашій справі, зазначивши, що це — рішення церковної влади, а не корпоративний спір. Тож ситуацію ускладнювала відсутність врегульованого законодавства у сфері релігійних відносин.
Взагалі, в нашій Конституції задекларовано, що церква незалежна від держави. При цьому з одного боку є закон «Про релігійні організації», який каже, що вони є юрособами. В такому випадку вони мають регулюватися чинними Цивільним, Господарським кодексами, законом про держреєстрацію тощо. А з іншого — сам закон каже, що світська влада, у тому числі судів, на релігійні відносини не поширюється.
Таким чином позиція Верховного Суду на сьогодні полягає у неможливості розгляду релігійних спорів з приводу оскарження церковних рішень у світських судах.
Як вирішилася ситуація?
Але в той момент, коли ми вдруге скасували заборони на реєстрацію, до нас надійшли листи підтримки від Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви, свою прихильну позицію висловили Посольство Німеччини та Міністерство культури України.
Одразу звернувшись до реєстратора, ми стикнулися з доволі специфічними вимогами: реєстраційна служба хотіла, аби чинний статут відповідав дійсному законодавству. Вникнувши в усі тонкощі, ми допомогли громадам розробити новий установчий документ. Потім вже на підставі рішень Синоду, із дотриманням кворуму, нам вдалося зареєструвати Павла Шварца легітимним єпископом НЄЛЦУ.
Таким чином, прибравши заборони, ми вирішили ситуацію майже поза судом.
Одночасно ми продовжуємо брати участь у спорах із приводу повернення майна, яким розпоряджалася та відчужувала паралельна структура.
Опоненти, звичайно ж, не здаються. Вони спробували оскаржити наші дії до Міністерства юстиції, але в них нічого не вийшло: Мін’юст їм відмовив, тим самим підтвердивши, що й устав, який ми розробили для Німецької Євангелічно-лютеранської церкви України, і реєстрація Павла Шварца її єпископом цілком законні.
