Російсько-українська війна триває вже 8 років. Протягом цього періоду чимало наших співвітчизників, які втратили родичів, житло, бізнес через військову агресію росії, шукали бодай якісь шляхи отримання грошової компенсації. Цікаво, що основним інструментом відшкодування збитків на національному рівні до 24 лютого 2022 року було звернення постраждалих із позовами про відшкодування шкоди під час проведення АТО (ООС) до держави Україна. 

 Тож ми детально розібрались, чи може наша держава відповідати за шкоду, заподіяну під час збройного конфлікту із росією та за яких умов можливим є отримання компенсації від України в судовому порядку.

Три десятиліття незалежна Українська держава реформує системи, які дістались у спадок від СРСР, у тому числі й систему охорони здоров’я. Попри зміни, які вже відбулися в системі охорони здоров'я, запит на якісну медицину досі залишається однією з невирішених проблем українського суспільства. У більшості лікарень пацієнти так і не відчули, що зміни були впроваджені заради них. Чимало лікарів продовжують працювати  за старими "схемами". Людина, яка намагається розібратися у власному діагнозі, методах лікування часто стикається з питаннями: "Навіщо це вам?", "Ви що лікар?". Ми детально розібрались, чому так сталося та де шукати вихід. 

Нещодавно Мінцифри анонсувало, що кожен громадянин, який постраждав від російської агресії (до прикладу, у зв’язку із знищенням/пошкодженням житла, бізнесу тощо), може отримати компенсацію від 5000 до 30 000 євро, звернувшись до ЄСПЛ. Проте, чи справді все так просто? З якими перепонами можуть зіткнутись постраждалі від російської агресії, які вирішили шукати справедливість в ЄСПЛ? Чи зможуть заявники реально отримати компенсацію за заподіяні збитки? Відповіді на ці і не тільки питання —  далі у нашому аналізі.