16 вересня 2019 р. 770

Кінець епохи угод на серветках. Як домовитися співвласникам

Два нових інструменти для врегулювання конфліктів між учасниками ТОВ

Корпоративні війни (конфлікти за бізнес) — розповсюджена причина зникнення компаній з бізнес-мапи України. Різне трактування стартових домовленостей між учасниками товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ, найпоширенішої форми ведення бізнесу) призводило до конфлікту, а відсутність документального підтвердження таких домовленостей заводила ситуацію в глухий кут. Щоб уникнути війни та не втратити компанію — важливо прописати процедуру врегулювання питань в інтересах всіх учасників товариства та самої компанії до виникнення першого конфлікту.

Раніше у співвласників ТОВ було два варіанта для врегулювання спірних корпоративних питань. Перший — підписати відповідний меморандум чи договір, який базово не мав юридичної сили, а в судових спорах інколи було важко довести навіть факт його існування. Другий — це зареєструвати компанію-власника українського бізнесу в іноземній юрисдикції (найчастіше — в Англії), де учасники підписували shareholders' agreement і там вже врегульовували всі питання між собою. Зараз українські підприємці отримали два зручних та дієвих інструмента як альтернативу цим джентльменським угодам або «угодам на серветках» та «іноземним схемам» для врегулювання конфліктів між учасниками товариства.

Перший — це корпоративний договір. 5 важливих фактів про нього:

- Корпоративний договір можуть підписати всі учасники компанії або окремі партнери. Тобто при наявності трьох учасників, договір можуть підписати двоє з них.

- Закон не обмежує обсяг таких домовленостей. Договір може бути на одну сторінку, або на сто — залежить виключно від кількості питань, які ви плануєте врегулювати, та їх деталізації.

- Це може бути один договір або декілька. Це важлива умова, коли декілька ТОВ не пов’язані між собою, але мають однакових власників. Такі договори можуть узгодити відносини між цілими групами компаній, що доволі зручно.

- Корпоративний договір є конфіденційним. Цим він відрізняється від статуту товариства. Положення договору відомі тільки учасникам.

- Ви самі визначаєте в корпоративному договорі, чи буде він строковим чи безстроковим.

Але корпоративний договір прямо не регулює відносини з менеджментом компанії. Його основна мета — розподілити та закріпити обов’язки між учасниками товариства. Він може впливати на менеджмент, якщо, наприклад, директор сам є учасником товариства. Інший варіант — впливати через статут. Тобто ви встановлюєте обмеження приймати певні рішення за попереднім погодженням з акціонерами-учасниками компанії (встановлюєте обов’язок менеджмента ставити те чи інше питання перед учасниками). А вже в корпоративному договорі врегульовуєте, як учасники компанії вирішують питання, які перед ними поставив менеджмент.

Які питання, як і навіщо фіксувати в корпоративному договорі

В корпоративному договорі потрібно прописати всі ті питання, які є для вас важливими. Це можуть бути як конкретні норми, за порушення яких настає відповідальність, так і декларативні. Усні домовленості про стратегію розвитку вашого проекту чи компанії по-різному можуть трактуватися учасниками. А з часом учасник забуває про них або вони втрачають свою актуальність. Коли ви фіксуєте домовленість в корпоративному договорі, навіть якщо це не норма умовної прямої дії, це все одно привід для переговорів, діалогу між партнерами.

Для того, щоб ефективно керувати компанією та успішно реалізовувати свої корпоративні права, варто прописати в корпоративному договорі наступне:

Як купувати частку

Така норма може здатись дивною на перший погляд, адже корпоративний договір вже укладається між учасниками (власниками часток). Чи справді потрібна ще одна умова про купівлю частки? Так, якщо партнер, наприклад, залучає до свого бізнесу нового менеджера (операційного чи виконавчого директора) і дає йому невелику частку. Чим краще він буде працювати — тим вище буде вартість вашої компанії. Щоб мотивувати, ви можете дати для початку йому долю в один відсоток. І прив’язати ріст його частки до ключових показників ефективності. Укласти з ним корпоративний договір, де зафіксувати в яких випадках він може придбати більшу долю (частка зростатиме, наприклад, до 20−30%).

Як продавати свою частку

Раніше в Україні діяло переважне право на купівлю частки товариства учасниками ТОВ. Якщо ви хотіли продати частку — ви мали запропонувати її іншому учаснику. І тільки у разі відмови — вже пропонувати її комусь іншому. Зараз це право диспозитивне. Участники можуть самостійно визначити в корпоративному договорі, існує воно чи ні, і в наскільки обмеженому вигляді:

- переважного права немає і учасники продають частки будь-кому,

- переважне право є, але воно не поширюється на продаж частки родичам. Отже, ви можете продати частку своєму родичу, попередньо не пропонуючи іншим учасникам ТОВ,

- прописати в будь-якій іншій формі, яка буде залежати від конкретних цілей вашого бізнесу.

Відповідальність за порушення корпоративного договору

В корпоративному договорі ви можете встановити цивільну відповідальність за його порушення. Саме цим корпдоговір відрізняється від статуту. Якщо учасник порушив статут — ви можете оскаржити цю дію і повернутись до попередніх домовленостей. Якщо учасник порушив корпоративний договір, то він може нести цивільну відповідальність відповідно до умов договору. Це може бути штраф або інший вид відповідальності. Треба розуміти, що в деяких випадках для виконання цієї умови порушником доведеться звернутися до суду.

Кількість голосів, якою володіє учасник при голосуванні за певні питання

За старим законодавством, кількість голосів участника ТОВ була завжди привязана до розміру частки. Учасник з 90% частки мав 90 відсотків голосів, з 10% частки — тільки 10. Зараз цю норму можна змінити. Це вигідно для компаній, які залучають інвесторів, чи хочуть між собою перерозподілити кількість голосів для різних питань.

Наприклад, з питань виробництва у певного учасника буде більше голосів, а менше — з питань маркетинга. У іншого — навпаки.

Або інвестор може зайти на велику долю в ТОВ, проте отримати маленьку кількість голосів для операційного управління компанією. Таким чином, важелі впливу на компанію залишаться у її початкових учасників і менеджерів.

Вихід з дедлоків: коли єдиний варіант — корпоративна війна

Виходів з дедлоків (deadlock — ситуації, коли контролюючий учасник або група учасників не можуть забезпечити необхідну кількість голосів для прийняття важливого рішення щодо подальшої діяльності компанії) існує багато: російська рулетка, техаська перестрілка, голландський аукціон тощо. Ви можете прописати готові рішення, або ж комбінувати, модифікувати їх в залежності від конкретних цілей вашого бізнесу.

Наприклад, учасник може надсилати іншому учаснику, з яким у нього конфлікт, пропозицію купити його долю за певною ціною. Інший учасник може на цю пропозицію відповісти або згодою (продати свою долю за визначеною ціною), або зобов’язати його продати власну долю за тією ціною.

Прописуємо пункт про антиконкуренцію

Ця умова була прописана в попередньому законі про корпоративні договори, який існував всього декілька місяців. Норма про антиконкуренцію передбачає, що учасники можуть домовитись, що учасник вашого товариства не може бути участником, партнером тощо в компаніях, які є вашими прямими конкурентами. Новим законом, заборона на включення цієї норми не встановлена, отже ми можемо її використовувати і далі. Це умова, яку доволі часто намагаються включити в свої джентльменські угоди партнери, і зараз вона отримує певний легальний статус. А отже ви зможете контролювати цей процес.

Як прискорити прийняття операційних рішень

Ще одним дієвим інструментом, який може діяти одночасно з корпдоговором, є безвідклична довіреність з корпоративних прав. Вона передбачає, що один учасник товариства може надати іншому учаснику довіреність на реалізацію своїх корпправ. Це допомагає пришвидшити управління компанією, прийняття операційних рішень, коли, наприклад, учасники товариства знаходяться на різних континентах тощо. Особливістю є те, що учасник не може відкликати її в будь-який час за власним бажанням. Довіреність надається на певний строк і її дія припиняється тільки після його закінчення або за згодою сторін.

Опубліковано на https://biz.nv.ua/ukr