Є три базових методи оцінки бізнесу: за вартістю активів, порівняльний метод і як джерело грошей.
Метод оцінки за чистими активами доцільно використовувати, коли компанія припиняє діяльність і в принципі не планує отримувати прибуток у майбутньому. В іншому випадку власники бізнесу не будуть згодні, що компанія коштує стільки, скільки дають за вживані верстати та приміщення.
Порівняльний метод теж рідко застосовуваний. Угоди для порівняння у нас не публікують у газетах. А суми в тих, що публікують, викликають здоровий сміх. Можна використовувати інсайдерські дані, але в такому випадку не можна бути точно впевненим у всіх деталях, і тому складно домогтися від усіх зацікавлених в оцінці осіб однакової довіри до такої інформації.
Залишається один вихід – використовувати Чарівний Мультиплікатор і оцінити компанію як джерело грошей.
Сприйняття бізнесу як джерела грошей годиться для будь-якого сценарію, в якому потрібна оцінка працюючої компанії – чи то виділення частини компанії при виході одного з партнерів, чи, навпаки, залучення нового партнера-інвестора.
Проста формула для оцінки компанії за таким методом звучить так: «Візьміть EBITDA вашої компанії і помножте його на Х».
Прояснимо, що таке EBITDA і що таке Х:
EBITDA – прибуток до податків, банківських відсотків та амортизації. Таким чином не враховуються деталі, що не належать безпосередньо до успішності чи неуспішності операцій компанії, а також всі схемні платежі. У використання EBITDA є свої противники, особливо якщо компанія має великі витрати на утримання нерухомості і активів, але зараз EBITDA більш-менш прийнята більшістю оцінювачів як релевантний показник.
Х – це і є мультиплікатор. Коефіцієнт, що показує, яке співвідношення прибутку і ціни компанії в економіці країни вважається правильним.
Друге питання, що таке Х і в яких межах він може бути застосований. Хтось каже, що це 5, хтось – 7, дехто згадує Європу і 13, а дехто і взагалі говорить, що у нього американська компанія і тому потрібно множити на 25.
Як це визначається? Є якась норма, довідник? Для ринків, де багато публічних угод, є. На жаль, це не про Україну. На щастя, в будь-якому випадку це визначається вільним ринком. Наприклад, ринком депозитів. Адже основний конкурент вкладення грошей у бізнес – аж ніяк не інший бізнес. Це звичайний депозит у банку.
Розглянемо бізнес з точки зору інвестора – як інструмент для вигідного вкладення грошей. Якщо банк дає 20% річних, а наш бізнес – 5%, інвестувати в нього невигідно – потрібно щось змінювати. Крім того, відсоток річних – не єдине, що потрібно брати до уваги.
Важливо розуміти, що банків багато і вони конкурують за наші гроші. Якщо один банк дає 10%, а інший – 8%, то за інших рівних другий залишиться без вкладників. Крім відсотка, який ми отримуємо за використання наших грошей, є ще ризик.
Наприклад, банк з верхньої десятки дає 10% річних, а невеликий банк «Ромашка» з одним відділенням теж дає 10%. На питання, куди ви віднесете свої гроші, відповідь буде очевидною. А якщо другий банк запропонує не 10% на рік, а 50%? Або 100%?
Той же сценарій працює і з бізнесом. Загальне правило полягає в тому, що чим вищий ризик, тим більшим з нього повинен бути дохід, щоб виправдовувати цей ризик. Згадуючи минулий приклад, якщо банк дає 20% річних, то бізнесу недостатньо цих 20%, адже банківський вклад зазвичай менш ризиковий.
Крім того, порівнюючи ризики вкладень, не варто зупинятися лише на депозитах. Найменш ризикованими у всьому світі вважаються не банківські депозити, а державні облігації. Ми пережили кілька крахів держав і ставимося до них без пієтету, але всі інші варіанти ще гірші.
Поточний відсоток, який беруть закордонні інвестори за позику нашому уряду (9% у валюті) – це той мінімум, який взагалі можливий для будь-яких інвестицій, при мінімумі ризиків. Далі підвищуються ризики – отже, повинен підвищуватися і відсоток.
Максимуму ж, як і кордону ризиків, немає. Спекуляції, де гроші потрібні буквально на пару днів, дають фантастичну прибутковість, якщо перераховувати у відсотках річних, але вони часом фантастично ризиковані.
Отже, як визначити ринковий мультиплікатор? Для цього потрібно розуміти якусь норму, найбільш поширений рівень прибутковості на ринку.
Найпоширеніший ринковий рівень вкладень – прибутковість середнього річного депозиту в банку. Зараз це приблизно 13,5%.
Вкладення в бізнес зазвичай більш ризиковані, ніж депозит у великому банку, тому в такого вкладення дохід повинен бути вищим. Потрібно додати приблизно 5% – це стандартна додаткова плата за ризик.
Тому бізнес повинен приносити як мінімум 18,5%. Це середній, чи не ризиковий, добре документований дохід.
Розуміючи середній відсоток прибутковості на ринку і знаючи прибутковість конкретного бізнесу, ми можемо визначити вартість такого бізнесу.
Наприклад, якщо бізнес приносить 18,5 млн в рік, розуміючи, що середня прибутковість бізнесу 18,5% – вартість бізнесу (Y) дорівнює 100 млн.
Y = 18,5 млн/0,185 = 100
І мультиплікатор (співвідношення ціни та прибутковості) для цього бізнесу становитиме 100/18,5 = 5,41.
Іншими словами, наш бізнес без урахування проблем і боргів може коштувати в районі п'яти його річних прибутків. Максимальна «стеля», в якій його можливо оцінити – сім прибутків. Але тут компанія вже починає заявляти, що її надійність вища, ніж у банку. І в принципі нічого в Україні не може коштувати більше 11 річних прибутків у валюті.
Опубліковано на https://mind.ua/
