Pandora Papers - це більше скандал про політиків, які використовували юридичні схеми мінімізації оподаткування власних активів.
Тому глобальних змін очікувати не потрібно. Однак цей скандал може пришвидшити процеси деофшоризації, які активно впроваджуються по всьому світі в останні роки.
Так, уже зараз через Pandora Papers Європейський парламент вимагає від США приєднатися до CRS (автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки в податкових цілях). Також Європейський парламент рекомендував Європейській комісії посилити правила прозорості кінцевого володіння компаніями та виявлення підставних компаній у податкових гаванях.
Приєднання країни до системи CRS дозволить податковим органам отримати повний доступ до податкової інформації у будь-якій країні світу, яка приєдналась до CRS, зокрема інформації про реальних власників бізнесу, грошових потоків, фінансових рахунках, і як внаслідок можливостей для агресивної податкової оптимізації стане менше.
Наразі, Україна зараз не приєдналась до системи CRS, однак Міністерство фінансів уже висловило намір приєднатись до неї у 2023 році.
Зважаючи на українську фіскальну практику, отримання будь-якої податкової інформації може створити серйозні ризики для власників офшорних компаній. Тому власникам іноземних компаній слід завчасно підготуватися до запланованих змін.
Про реалізацію плану BEPS в Україні
Також з 2012 року було розроблено план BEPS до якого приєдналась і Україна, він передбачає боротьбу із ухиленням від сплати податків та агресивною податковою оптимізацією.
Головна мета плану BEPS – платити податки там де присутня юридична або фізична особа, а також встановлення мінімальної ставки корпоративного податку на рівні приблизно 15%.
В основному план BEPS передбачає такі кроки:
- запровадження правил оподаткування контрольованих іноземних компаній;
- обмеження витрат на фінансові операції з пов’язаними особами;
- запобігання зловживанням у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування;
- удосконалення контролю за трансфертним ціноутворенням;
- приєднання до CRS (автоматичного обміну фінансовою інформацією);
- механізм вирішення конфліктів;
- боротьба з податковими зловживаннями, пов’язаними з використанням спеціальних режимів оподаткування;
Для реалізації Плану дій BEPS, Україна прийняла Закон №466 від 23 травня 2020 року. Наразі цей план в процесі реалізації, детальніше із планом BEPS можна ознайомитись тут.
Головна мета КІК – це розкриття фінансової інформації про компанії та пришвидшення оподаткування. Тобто дізнатись про реального власника компанії та визначити чи не проводить компанія агресивну податкову оптимізацію тепер буде простіше.
Також до КІК може бути прирівняно утворення без статусу юридичної особи, яке діє на підставі договору для отримання прибутку в інтересах учасників, довірителів або засновників. Наприклад до КІК утворення без статусу юридичної особи можна віднести траст, фонд, партнерства та інші організації.
Закон про КІК містить деякі суперечливі норми, особливо в питанні, що є утворенням без статусу юридичної особи, тому є певний ризик, що наприклад агентські договори можуть віднести і тлумачити як КІК.
КІК штрафи
Особливої уваги потребує питання штрафів, а вони як зазначено нижче досить великі :
1.Неподання Звіту про КІК – штраф у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи (ПМ), встановленого на 1 січня податкового (звітного) року (у 2021 році штраф 237 900 грн).
2.За несвоєчасне подання звіту КІК - штраф в 1 розмір ПМ (2 379 грн у 2021 році) за кожен календарний день неподання, але не більше 50 розмірів ПМ (118 950 грн у 2021 році).
3. Не відображення у звіті КІК відомостей щодо існуючих у вас КІК штраф:
- 3% суми доходу КІК; або
- 25% скоригованого прибутку КІК за відповідний рік, не відображених у звіті КІК.
Максимальний штраф не може перевищувати 1000 розмірів ПМ (2 379 000 грн у 2021 році).
Штраф накладається за кожен факт невідображення у звіті КІК та/або за всі невідображені суми.
Важливо! Сплата штрафів не звільняє власника КІК від обов’язку подати звіт про КІК та підтверджувальних документів за ст.39-2 Податкового кодексу.
Правила оподаткування КІК набувають чинності з 1 січня 2022 року. Штрафи та пеня за порушення обчислення прибутку КІК (контрольованої іноземної компанії) не застосовують за результатами 2022–2023 звітних (податкових) років.
Слід зазначити, що за 2021-2022 звітні роки до адміністративної та кримінальної відповідальності притягувати не будуть. (перехідні положення Податкового кодексу).
Однак, власникам іноземних компаній уже варто ретельно підготуватись до нових правил, щоб уникнути великих штрафів від ДПС.
Запровадження оподаткування контрольованих іноземних компаній з 2022 року зумовить власників іноземних компаній збільшити адміністративні витрати на організацію роботи із бухгалтерами, юристами та реєстраторами на підготовку фінансових звітів, підтверджуючих документів для КІК, щорічних звітів про КІК в ДПС, документація з ТЦУ, надання відповідей на запити, подання повідомлень щодо змін учасників та часток компанії, за потреби подання аудиторського висновку.
Тому, якщо у вашій структурі є неактивні компанії, вам слід ліквідувати їх та оптимізувати міжнародну структуру, що дозволить суттєво зменшити потенційні адміністративні витрати через запровадження КІК.
КІК - це реальність, до якої варто ретельно підготуватись, окрім всього негативу, він може бути використаний і в позитивному аспекті оподаткування іноземних компаній.
Незважаючи на всі складнощі пов’язаними із BEPS, КІК, міжнародне структурування бізнесу буде актуальним надалі, але обов’язково потрібно враховувати мету створення таких компаній.
Насамкінець, зауважимо, що створення іноземних компаній в Україні, окрім податкової оптимізації, дає безпеку своїх активів (особливо від рейдерства) та можливість інвестування (особливо актуально для ІТ-бізнесу). Це пояснюється також тим, що українським компаніям наразі досить важко відкрити рахунок в іноземному банку, а Україна в очах інвесторів залишається непривабливою країною.
ОПУБЛІКОВАНО НА: https://delo.ua/economy/pandora
