Українські бізнесмени часто ведуть бізнес через компанії, зареєстровані в інших країнах. Адже іноземні партнери і клієнти охочіше співпрацюють з компаніями з більш стабільних і зрозумілих юрисдикцій, ніж українська. Це спрощує розрахунки і дозволяє оптимізувати податки.
Історично бізнесмени реєструють свої компанії на інших людей (так званих "номіналів", наданих іноземними реєстраторами компанії або на своїх довірених осіб). Багато років це дозволяло їм зберігати конфіденційність. Зараз неможливо відкрити рахунок в банку, не показуючи кінцевого вигодонабувача (реального або номінального). Ось уже кілька років банки багатьох країн ретельно розбираються і постійно моніторять, чим займаються клієнти, кому належить бізнес – за співпрацю з недобросовісними клієнтами їм загрожують багатомільйонні штрафи.
Які загрози для реального власника бізнесу і його родичів виникають, коли зарубіжна компанія оформлена на номіналів. Розглянемо два випадки.
Якщо беніфіціаром вказана інша людина
Буває, що іноземний банк вірить у "номінала", і структура ваших компаній успішно працює вже якийсь час. Але в будь-який момент банк, вважаючи компанію ризиковою для себе (навіть без пояснення причин), може закрити рахунки, і всі кошти з нього перевести на офіційного "власника" – номінала. В такому випадку справжній власник компанії стикається відразу з двома проблемами:
- у компанії немає рахунку, а значить, вона не зможе повноцінно працювати, укладати і виконувати угоди. А новий рахунок відкривати 1-3 місяці, враховуючи фінансовий моніторинг за кордоном;
- утрата доступу до засобів, зароблених компанією (якщо немає доброї волі номінального бенефіціара, то дійсний власник цих засобів формально не має до них відношення).
Ще більш складна ситуація трапляється, коли помирає номінальний бенефіціар, на якого оформлена компанія. Як діяти власнику в цьому випадку? Як мінімум, потрібно чекати, поки родичі номінала вступлять у спадок (а в деяких країнах це відбувається в судовому порядку), домовитися з ними і переоформити активи на нового власника. І весь цей час доступ до управління компанією буде обмежений.
У нашій культурі традиційно не прийнято думати про погане і планувати порядок дій на випадок, якщо все піде за найгіршим сценарієм. Тому, коли несподівано помирає реальний власник бізнесу, вигодонабувачем компаній якого були вказані інші люди, виникає питання: яке відношення до цього бізнесу мають його спадкоємці? Родичі можуть взагалі не знати про існування компаній або не мати до них доступу. У той же час партнери або менеджери, які керують рахунками компаній, можуть почати виводити кошти, переоформляти активи і т.д. Чи не підготувавшись до такої ситуації, бізнесмен ризикує тим, що після його смерті його дітям, сім'ї нічого з зароблених ним коштів не дістанеться.
Якщо бенефіціаром вказано реального власника бізнесу
Коли зарубіжна компанія оформлена на реального власника, це, безумовно, безпечніше. Але його сім'я все ж може зіткнутися з труднощами наслідування. В першу чергу виникає питання: чи була юридично оформлена воля власника? Це буде спадкування за заповітом або спадкування за законом?
Чи знає власник, як успадковуються компанії в різних країнах? Є держави, в яких потрібно буде визнавати заповіт або спадкування повинно відбуватися за рішенням суду. І переоформлення прав може затягнутися на рік-півтора і більше. Також участь у зарубіжному судовому процесі може обійтися нашим громадянам в чималі суми (в деяких країнах від 10 тисяч доларів і вище). Чи будуть у спадкоємців ресурси на це? Адже кошти на рахунках компанії будуть їм недоступні.
Попередити такі ризики можна через зміну структури компаній, створення сімейних фондів, використання трастів тощо. У будь-якому випадку продумайте заздалегідь можливі небажані ситуації і перевірте свою структуру компаній на стійкість до таких ситуацій.
Джерело: https://www.obozrevatel.com/my/economy/nominalnyij-aktsioner-umer-ili-ischez-uzkie-mesta-v-upravlenii-zarubezhnyimi-kompaniyami1.htm
