Банк видав фізичній особі кредит на суму понад 45 млн гривень під заставу нерухомості – багатоквартирного будинку. Боржник у встановлені терміни кредит не повернув, і намагаючись уникнути виконання боргових зобов’язань, визнав договір іпотеки недійсним через суди першої й апеляційної інстанцій.

Банк продовжував боротися за відновлення дії договору іпотеки й оскаржив рішення суду у вищій інстанції, яка задовольнила його вимоги. Але на момент відновлення дії іпотеки власниками квартири вже були інші фізичні особи, які придбали житло без обтяжень.

Юристи судової практики Олена Петрова, Ганна Жебелева, Борис Замікула й Андрій Поддимай під керівництвом партнера Олексія Харитонова реалізували судову стратегію захисту інтересів банку шляхом звернення стягнення на 123 квартири, власниками яких вже були фізичні особи. Не дивлячись на неоднозначну судову практику в питаннях відчуження предмету іпотеки, юристи довели й відстояли у трьох судових інстанціях і Верховному Суді України існування іпотеки на момент укладення угод купівлі-продажу квартир.

У результаті реалізації проекту юристи ILF змінили позицію судів у вирішенні аналогічних спорів і створили новий судовий прецедент. А в інтересах клієнта звернули стягнення на 123 квартири шляхом подальшої реалізації об’єктів з торгів, завдяки чому банк зможе повернути свої гроші.