Минулого тижня до нас звернулася родина, якій у харківській лікарні начебто відмовлялися надавати медичну допомогу дитині через те, що її батько — громадянин іншої країни (мама - громадянка України). Просили довідку, яка б підтвердила українське громадянство дівчинки. Ситуація з родиною вирішилася, дівчинку належним чином лікують, але ми з колегою, юристом Олександром Семаком, вирішили прояснити, як узагалі в Україні регулюється медичне обслуговування іноземців? Якщо, скажімо, ваші чоловік або дружина мають іноземне громадянство, — як мають отримувати допомогу вони або ваші спільні діти?
Найперше і найголовніше: всі — абсолютно всі діти, що перебувають на території України, — мають право на безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров’я. Це гарантовано Конституцією України (ст. 49). У випадку надання медичної допомоги дитині не мають значення ані її громадянство, ані раса, ані стать, ані будь-які інші особливості чи обставини (ч. 1 ст. 3 Закону України “Про охорону дитинства”). Таке піклування про дітей є нормою для всіх розвинених країн. Це підтверджують і статті 2 та 24 Конвенції про права дитини, в якій держави-учасниці, в тому числі і Україна, закріпили свої зобов’язання.
За ненадання допомоги хворому медпрацівник несе кримінальну відповідальність — від штрафу до позбавлення волі строком до трьох років (ст. 139 Кримінального кодексу України).
А от дорослі іноземці не всі можуть безкоштовно лікуватися в Україні, — нагадує мій колега, юрист Олександр Семак.
“Основи законодавства України про охорону здоров’я” (далі — Основи) визначають порядок отримання медичних послуг іноземними громадянами. В рамках закону їх умовно можна поділити на дві групи.
- Іноземці, що постійно проживають на території України (ті, що мають посвідку на постійне проживання) користуються такими ж правами і несуть такі ж обов'язки в сфері охорони здоров'я, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами чи законами України.
- Якщо говорити про іноземців, які тимчасово перебувають на території України (наприклад, протягом дії візи), то надання їм медичної допомоги, у тому числі екстреної, є платним. Про це йдеться в низці нормативно-правових документів (Основи, Закону України “Про екстрену медичну допомогу”, Постанови Кабінету Міністрів України № 121 від 19.03.2014 року)
Але якщо говорити про екстрену допомогу, то медпрацівник повинен спершу надати її в необхідних обсягах хворому, а потім вирішувати з ним організаційні, фінансові та будь-які інші питання. Бо кожна людина має право на життя і здоров’я.
До речі, після медреформи питання лікування іноземців в Україні буде визначено більш чітко. Так уже чинний Закон України “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення” передбачає що:
- для іноземців, що постійно проживають на території України, держава гарантує повну оплату медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету (іншими словами, медична допомога для них є безоплатною);
- для іноземців, які тимчасово перебувають на території України, медична допомога є оплатною (оплатити медичні послуги можна за рахунок власних коштів, коштів добровільного медичного страхування чи інших джерел, не заборонених законодавством).
Олександр Семак зазначає: як показує досвід, іноземці, що тимчасово перебувають в Україні, віддають перевагу приватним клінікам, коли виникає потреба у медпослугах.
Хто чи що захистить пацієнтів-іноземців в Україні?
До професійного обов’язку лікарів входить надання медичної допомоги всім, хто її потребує. Основи законодавства в сфері охорони здоров’я визначають: “Медичні і фармацевтичні працівники зобов'язані … надавати своєчасну та кваліфіковану медичну і лікарську допомогу”. За ненадання, нагадаємо, передбачена кримінальна відповідальність.
Тож як діяти, коли вам або вашій дитині відмовляють у наданні медичної допомоги через те що ви іноземець або особа без громадянства?
- Покажіть медпрацівникові, що знаєте свої права пацієнта і впевнені в них. Ввічливо поясніть, що вам чи вашій дитині потрібна медична допомога саме зараз. Не соромтеся фіксувати правопорушення: записуйте аудіо, відео, залучайте свідків.
- Зверніться зі скаргою до головного лікаря закладу. Часто достатньо просто повідомити про такі медперсоналу. Якщо головний лікар відмовляється вам допомагати — подайте письмову скаргу і вимагайте її зареєструвати як вхідний документ.
- Викличте поліцію для фіксування факту правопорушення.
- Одночасно варто звернутися до міського або обласного управління охорони здоров’я і написати скаргу в МОЗ. Навіть якщо тут вам не допоможуть оперативно, такі звернення важливі для запобігання виникнення подібних ситуацій в майбутньому.
- Подавайте позов до суду. В позовній заяві вкажіть усі факти, додаючи максимум доказів (аудіозапис, на якому зафіксовано правопорушення, показання свідків, копія скарги на дії медичних працівників, адресована головному лікарю, міському та обласному управлінню охорони здоров’я та МОЗ, а також, наприклад, протокол, складений поліцією).
Повторимося: всі без виключення діти, а також іноземці, що постійно проживають на території України, мають право безоплатно отримувати медичну допомогу, а відмова у її наданні є підставою для притягнення винної особи до відповідальності.
