Останнім часом суттєво зросла кількість позовів із вимогами вилучити ті чи інші видання з обігу, бо їхній зміст наносить шкоду людині або її бізнесу.
Яскравим прикладом, який, можливо, і спровокував цю хвилю, став гучний судовий спір за позовом до видавництва "Vivat" та до автора твору "Справа Василя Стуса" Вахтанга Кіпіані. Тож захищатися в суді змушений не тільки автор, а й видавництво. А це, в свою чергу, тягне за собою не лише матеріальні, а часто й репутаційні збитки.
Як видавцям захистити себе
Із 2014 року законом "Про видавничу справу" запроваджено відповідальність видавництв за зміст видавничої продукції (творів).
1. Тому, приймаючи рішення про видання конкретного твору, видавцеві слід переконатися, що він не містить:
- матеріалів, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, загрозу її територіальної цілісності, конституційного ладу, популяризацію органів державної влади країни-агресора тощо;
- інформацію, віднесену до недобросовісної реклами, реклами з шаржуванням державних символів України;
- інформацію, яка містить державну таємницю.
Звертаємо увагу, що цей перелік є вичерпним. Таку продукцію видавати заборонено (ст. 28 ЗУ "Про видавничу справу").
Мотиви законодавця при впровадженні норми пункту 1 зрозумілі — йдеться про інформаційну безпеку країни. Але на практиці ризик видавця суттєво збільшується, якщо він друкує твір автора, в якому можна роздивитись таку популяризацію чи пропаганду. В такому випадку видавець нестиме матеріальні збитки разом з автором — видавець змушений буде зняти з обігу книги, у видавництво яких він вклав кошти і планував отримати прибуток.
2. У договорі з автором варто передбачати його матеріальну відповідальність перед видавцем за порушення законодавства в самому тексті продукції. Сьогодні всі типові договори, які трапляються в мережі, в основному зосереджені на обсязі гонорару, термінах видання, відповідальності за пропуск термінів обома сторонами тощо.
Отже, щоб зменшити свої ризики видавцям варто дотримуватися наступних правил:
- договір між автором і видавництвом укладається лише письмово;
- у договорі треба зазначити право видавництва відхилити твір через його непридатність до видання з точки зору змісту, якщо це виявиться в процесі редакційної підготовки або рецензування. Також в обов'язки автора можуть вноситися пункти про здійснення коригування твору.
- серед обов'язків автора також слід зазначити гарантію автора, що його твір не містить порушень авторських прав (у разі співавторства), порушень законодавства, що регулює захист честі, гідності та ділової репутації осіб та іншого законодавства України.
Відповідно до Цивільного Кодексу та закону "Про видавничу справу", сторона, яка не виконала зобов'язань за договором або виконала їх неналежним чином, зобов'язана матеріально відшкодувати збитки.
Видавнича справа та право кожного на видавничу діяльність захищені законодавством України на конституційному рівні, регулюються та деталізуються в законах та підзаконних актах. Видавцеві важливо пам'ятати про обмеження, наведені у ст. 28 ЗУ "Про видавничу справу" (див. пункт 1) і уважно поставитись до укладання договору з автором. За дотримання цих двох умов суд не зможе притягнути видавця до відповідальності. А у випадку, якщо продукцію буде визнано забороненою, видавець за договором отримає від автора компенсацію вкладених у видання коштів.
Опубліковано на https://delo.ua/
