У товариствах з обмеженою відповідальністю (ТОВ) повна влада належить загальним зборам. Ними приймається багато стратегічно-важливих рішень, які стосуються найму чи звільнення директора, затвердження звітностей, купівлі нерухомості тощо.
Проте не завжди учасникам бізнесу зручно кожного разу збиратися, щоби розв’язати якесь питання. Саме тому в багатьох компаніях низка повноважень делегується наглядовій раді — виконавчо-наглядовому органу, який є середньою ланкою між партнерами та директором.
Що таке наглядова рада та навіщо вона потрібна
Суть роботи наглядової ради, як не дивно, полягає у нагляді за діяльністю директора або групи директорів, а головна мета цього органу — робити так, щоби менеджмент компанії працював на користь власника.
Вимоги до членів ради та їхні повноваження встановлюються учасниками бізнесу. Вони окреслюють членам цього органу червоні лінії, за які не можна виходити, та вектор, куди треба рухатись. Важливо, щоб у визначених межах члени наглядової ради мали максимально широкі повноваження. Строк дії цих повноважень визначається загальними зборами.
Наглядова рада — одна з найгнучкіших конструкцій у корпоративному управлінні. Встановити чи обмежити будь-які її повноваження можуть тільки власники компанії. До стандартних повноважень цього органу входить:
• Надання власнику операційного контролю над компанією. Увійшовши до складу ради або включивши до неї своїх довірених осіб, власник здобуває інструмент виконавчого впливу на діяльність ТОВ. Так впливати на бізнес та слідкувати за його діяльністю буде набагато простіше, ніж через загальні збори.
• Відслідковування та оскарження рішень директора. Якщо у власника є сумніви щодо рішень, які приймає директор, наглядова рада може стати фільтром контролю над ними.
• Відповідальність за імплементацію стратегії. Наглядова рада не концентрується на менеджменті, а глобально аналізує, наскільки дії та рішення директора відповідають стратегії розвитку компанії. Інколи директор може губити стратегію, віддаючи перевагу операційній діяльності.
• Захист від впливу корпоративних конфліктів. Коли між партнерами виникає конфлікт, рішення перестають прийматися та діяльність компанії гальмується. Наглядова рада може владнати ситуацію, поки власники сваряться, тому що має повноваження для прийняття рішень і контролю за менеджментом.
• Забезпечення наслідувальності виконавчих органів. Коли директор компанії звільняється, бізнес може значно фінансово, організаційно чи емоційно постраждати. Щоби цього не сталося, наглядова рада в резерві матиме підготованого спеціаліста, якому можна довіряти та призначити на посаду директора.
• Захист від зовнішніх загроз. Оскільки наглядова рада фільтрує рішення директора, знижується ризик рейдерського захоплення бізнесу. Якщо директор втратить довіру учасників чи можливість діяти, рада зможе оперативно реагувати та перейняти функції директора на себе.
Також члени наглядової ради можуть регулювати роботу директора (наймати його, звільняти, нараховувати надбавки, бонуси, встановлювати умови депреміювання), готувати загальні збори (готувати інформацію для власників, технічно організовувати збори), затверджувати угоди, організовувати проведення аудитів (обирати аудиторів, укладати з ними договори).
Наглядова рада може стати інструментом для глибокого занурення власника в діяльність компанії, якщо в ній наступила криза або якщо він підозрює, що його партнери чи директор щось від нього приховують. Наглядова рада допоможе втрутитися у внутрішні процеси опосередковано і стане додатковим органом у ТОВ, на котрий учасник зможе впливати.
Важливо: наглядовій раді не можна блокувати доступ до якоїсь інформації чи документів — вони мусять передаватися оперативно та в повному обсязі, адже це дуже важливо для ефективної діяльності цього органу. Діяльність наглядової ради не повинна блокуватися директором або самим органом, це рішення має бути закріплене виключно за власниками.
Як закріпити повноваження наглядової ради
Наглядова рада — це достатньо живий орган, діяльність якого треба весь час відточувати під поточні пріоритети компанії та ситуацію. Закріпити всі її повноваження можна в статуті, але так краще не робити. По-перше, щоби внести зміни в статут (а це, скоріш за все, буде відбуватися часто), треба буде кожного разу скликати загальні збори. По-друге, статут перетвориться у величезний документ, обтяжений зайвою інформацією.
Краще прописати в статуті лише кількість членів наглядової ради, вимоги до них та порядок призначення. Усі інші деталі варто фіксувати в окремому положенні, яке буде простіше скоригувати.
Хто може входити до складу наглядової ради
Є думка, що оскільки наглядова є колегіальним органом, до її складу має входити декілька осіб, але це не так — цей орган може бути й одноособовим. Така практика часто трапляється в ТОВ із двома учасниками. Один із них рекомендує кандидатуру до наглядової ради, інший — кандидатуру директора. Це дозволяє розподілити повноваження та не концентрувати владу в руках однієї особи.
Склад наглядової ради може формуватися в 3 способи:
1. Повністю з працівників компанії. Якщо у вашій компанії достатньо кваліфікованих кадрів, рішеннями яких ви задоволені та в яких ви впевнені, наглядову раду можна створити з них. Основним плюсом цього рішення є те, що вони добре знайомі із «внутрішньою кухнею» підприємства.
2. З членів, запрошених ззовні. У такому випадку команда не буде прив’язуватися до операційних тонкощів, вона зможе оцінити діяльність компанії глобально з високого рівня абстракції.
3. Комбінування експертів ззовні та працівників компанії. Це ідеальний варіант, бо так можна зібрати переваги обох цих категорій. Комбінована наглядова рада розумітиме деталі поточної роботи компанії та матиме змогу оцінювати її незамиленим оком.
До складу ради можна включати спеціалістів із різних напрямів індустрії або СЕО, президентів чи власників інших компаній, які є для вас взірцем. До наглядової ради можуть входити маркетологи, юристи, аудитори — усі ті люди, які мають змогу фахово оцінити діяльність директора та знайти ефективні рішення.
До наглядової ради може увійти й сам власник компанії. По-перше, так він зможе подивитися на роботу компанії під іншим кутом, бо в наглядової ради є окремі цілі та завдання, які не збігаються із завданнями менеджменту. По-друге, так учасник отримуватиме оплату за свою працю в складі дорадчо-виконавчого органу.
Важливо: краще не включати до складу наглядової ради осіб, які є вповноваженими особами в конкуруючій компанії, адже для цього може знадобитись окремий дозвіл від антимонопольного комітету.
Також наглядова рада може стати ефективним інструментом для участі в справах компанії її міноритарних власників. За наявності великої кількості міноритаріїв вони можуть пропонувати від себе одного члена наглядової ради або кожен з них може призначати одного тимчасового члена в порядку черговості.
Договір із членами наглядової ради
Члени Наглядової ради можуть бути залучені на основі:
• Трудового договору. Використовується лише у 15–20 % випадків, тому що не дає великих переваг.
• Цивільно-правового оплатного договору. Найпоширеніший та найзручніший варіант. Це той випадок, коли виконання функцій члена наглядової ради є послугою, яку сплачує ТОВ.
Деякі компанії сплачують послуги членів наглядової ради опціонами чи акціями. Такий метод використовується для додаткової мотивації членів наглядової ради, адже від успіхів компанії залежатиме їхній прибуток.
Також діяльність членів наглядової ради може базуватися на безоплатній основі. Деякі спеціалісти погоджуються працювати без оплати заради досвіду, соціальної відповідальності або просто заради челенджу.
Важливо: договори з членами наглядової ради має укладати саме власник, щоби директор не мав важелів впливу на них.
Наглядова рада: створювати чи ні?
Наглядова рада — корисний виконавчо-дорадчий орган, який буде додатковим фільтром для рішень, що приймає директор, та корпоративним штабом, який триматиме руку на пульсі бізнесу. До цієї робочої команди мають входити люди, рішенням яких ви цілковито довіряєте, адже вони зможуть як вивести вашу компанію зі шторму негараздів, так і потопити її.
Проте варто пам’ятати, що наглядова рада — це завжди додаткова бюрократія. Якщо ви, наприклад, єдиний власник і директор підприємства, цей орган вам просто не потрібний, оскільки ви апріорі будете зацікавлені в розвитку компанії та отриманні прибутку. Якщо ви маєте недостатньо досвіду в певних сферах та відчуваєте потребу у вузькопрофільних спеціалістах, краще створити окремий консультативний орган, який допомагатиме вам знайти ефективні рішення.
Опубліковано на https://lb.ua/
