Фешн-індустрія Британії генерує більший дохід, ніж автомобільна промисловість і виробництво сталі. На продажу продуктів мистецтва і культури економіка США заробляє більше, ніж на будівельній галузі та видобутку копалин. Креативні й культурні індустрії - третій за величиною роботодавець ЄС. А Каліфорнійський фестиваль Коачелла за 2 тижні заробив рекордні $ 114 млн, ставши найприбутковішим фестом 2017 року.
Мода, мистецтво та фестивалі з людством завжди. У кам'яному віці вони були в формі звіриних шкур, наскальних малюнків і танців з бубнами. До 21 сторіччя - отримали велике розмаїття форм у вигляді дизайну, театру, ігор, ремесел, кіно та інших напрямків. Важливо, що все це сьогодні має ще одну спільну рису - у всього є ціна. І об'єднує всі ці форми термін - "креативна економіка". Суть якої можна звести ось до чого:
- на культурі й мистецтві можна і потрібно заробляти. Як, наприклад, це роблять у Баварії, найбагатшій землі Німеччини. Там ВВП від культурних і креативних індустрій на третьому місці після автомобільної промисловості та машинобудування.
- бути талановитим, але бідним художником, який гордо живе у злиднях, - тепер не модно і навіть непристойно. Тому що мистецтво потрібно продавати. І бажано поки його творець живий, бадьорий і сповнений сил. Так ймовірність наявності підприємницьких здібностей у художника в США в 3,5 рази вище, ніж у банківського клерка.
- мистецтво та креатив - це не ірраціональне щось, що є уві сні, сходить як божественне одкровення, поки ви жуєте яблуко або приходить за ручку з музою. Це обґрунтований продукт людської діяльності, що має свою цільову аудиторію, концепцію і мету.
А що в Україні
Перше посилання в Google від 2017 року про креативну економіку в Україні свідчить: "В Україні поки немає розуміння, що креативна економіка - це окремий сектор економіки". Але новина від 2018 дає надію: "В'язальниці, гончарі та ковалі офіційно стали частиною української економіки". Цим гендерно-сумнівним меседжем починається звістка про вписання креативних індустрій у законодавство країни. Що, звичайно, не може не радувати (хоча і хотілося б більшого).
На тему існуючої статистики Google підкидає такі цифри: в креативних галузях економіки України задіяно до 1 млн осіб, а заробляють вони близько 4 млрд на рік. Просунута в цьому плані Великобританія збирає з креативних справ майже 92 млрд щорічно. Фунтів стерлінгів, зрозуміло. І задіяно в цих справах більше 3 мільйонів людей. Яка б не була "каламутна" і порахована "на коліні" статистика з української сторони, очевидний висновок все ж зробити можна: в Україні величезний потенціал для зростання в сфері креативної економіки. Ні. Він грандіозний і колосальний. Блакитний океан, коротше.
Як цей потенціал використовувати
Наскільки вистачить уяви і сил реалізувати свою ідею:
Запустити хаб
Ім'я цього об'єкта може бути різним - коворкінг, простір, івент-зона, але суть одна - це перехрестя людей та ідей. У Києві хаби розташовані на кожному кутку, але продовжують рости як гриби після дощу. У Вінниці такі місця як хаб Cherdak - цілком самодостатня причина, щоб туристу приїхати в місто.
У Слов'янську TOP Place - центр підприємницької активності й сильний імпульс до відродження регіону. У Чернівцях про хаби мріють і вносять їх запуск у найближчі плани міста. Тому що це спосіб утримати молодь і залучити в регіон айті-компанії, стартапи та прогресивних спікерів. Можливість урізноманітнити і осучаснити дозвілля мешканців міста, давши поштовх новим ідеям, зв'язкам і проектам.
Трансформувати індустріальну чи занедбану будівлю
Креативна економіка, як і будь-яка економіка, - це про вміння з розумом використовувати обмежені ресурси. Знести всі заводи, фабрики і шедеври радянської архітектури (які є в абсолютно кожному українському населеному пункті) навряд чи можливо, та й навряд чи розумно. Набагато логічніше їх переобладнати. У ті ж хаби, або готелі, концертні зали, бібліотеки, ресторани, перукарні. В усе, що прийде в голову і потрібно регіону. "Ринок міської їжі" в Одесі, Арт-завод "Механіка" в Харкові й грандіозний Unit city в Києві прекрасні, але це не межа. По дорозі на роботу я нараховую мінімум 5 потенційних локацій для трансформації.
Апдейт музеїв
У всьому світі музеї - центри освіти, пізнання світу, діалогу ... А ще це бізнес (хай вибачать мені тонкі й ранимі душі цінителів культури). Адже музей конкурує з іншими музеями - в одному тільки Мадриді три крутих галереї в межах одного кварталу. Часто за вхід у музеї потрібно платити. Винятком може бути Лондон, де вхід у музеї безкоштовний, але при цьому купа сервісів, таких як кафе і сувенірні лавки. Де так і тягне витратити всі гроші на чашки з динозаврами або футболки з муміями. Музеї йдуть у ногу з часом і борються за свого клієнта, проповідуючи філософію зрозумілості та інтерактиву. Як Музей людського тіла в Нідерландах, де в буквальному сенсі подорожуєш всередину людини і за годину проходиш весь курс шкільної анатомії.
В Україні ж безліч музеїв - це місце скорботи і жалю до себе ("що поробиш, фінансування ж немає"). Радянський флер від неусміхненості персоналу до страхітливих туалетів. Відсутність черг і ажіотажу як з боку місцевих, так і приїжджих гостей. Тому що сіро, нудно і нецікаво. Чим не площадки для втілення найсміливіших креативних ідей?
Організувати фестиваль
Для натхнення на цю тему потрібно просто вбити запит в Google. І вбирати з екрану флюїди найбожевільніших ідей. "Босх парад" у Голландії з психоделічними водними інсталяціями на тему робіт Ієроніма Босха і тисячами глядачів на березі річки. Конкурс краси кіз у крихітному латвійському селі Рамігала на 1500 жителів, який щорічно наповнює всі нічліжки і кафе приїжджими туристами. Burning man, врешті-решт. Це фантастичне дійство, фото з якого годинами перегортає і обговорює вся планета. Варто віддати належне, що в Україні теж є чим зайнятися. Гогольфест, Порто франко, Leopolis jazz fest, День музики в Харкові - приклади якісних продуктів, але ж можна ще більше, ще тематичніше та локальніше.
Урізноманітнити інфраструктуру
В Україні все більше набирає обертів внутрішній туризм. Люди підтримують домашнього виробника, вивчаючи красоту рідної землі. Але на шляху, крім прокльонів щодо дірявих доріг, старих потягів, відсутності дешевих рейсів на літаки (про це ми зараз не будемо), вдень з вогнем шукають пристойні місця для ночівлі, "щоб зупинитися" і поїсти. Можна, звичайно, набудувати стандартних номерів і заспокоїтися. Або побудувати такий заклад, який стане причиною приїхати в регіон. Як, наприклад, готель La Dimora di Metello в італійському місті Матера. Унікальний готель облаштований усередині древніх печер зі збереженням їх цілісності. Або термальний комплекс під Лодзем в Польщі, побудований в глухій глушині. Куди тепер прокладено європейські дороги і рівними рядами в будь-який сезон їдуть туристи з усіх країн.
Перешкодою до реалізації подібних ідей може стати багато чого. Найочевидніше, мабуть - відсутність підтримки влади або фінансування. Але не відразу і не завжди. Навколо блукає чимало інвесторів, готових вкласти вільні фінанси у венчурний проект. Однак складність пошуку інвестора на свою ідею може зрівнятися лише з муками інвестора знайти гарний проект, куди не гріх інвестувати. Ось таке замкнене коло.
Принцип "мені подобається, значить сподобається й іншим" - слабкий аргумент, щоб продати свою ідею. Тому аналіз ринку, потреб цільової аудиторії, стейкхолдерів, створення прототипів продукту і їх тестування - важливий етап на шляху до реалізації будь-креативної ідеї. Прорахуйте фінансові показники - скільки потрібно інвестицій, які терміни їх повернення, коли можна сподіватися на отримання прибутку.
Не нехтуйте юридичним аудитом - перевірте надійність свого об'єкта і прорахуйте ризики з юристами. Поки готуються "внутрішні роботи", зробіть цікаву презентацію свого проекту або ще краще ролик. Ставайте публічним у мережі, щоб за вами було цікаво спостерігати. І тоді, дивись, потрапите "в яблучко" - і просунутий інвестор знайдеться, і влада відкриє свої обійми.
