Світова пандемія COVID-19 змусила змінити наше життя в усіх його проявах: робота, хобі, соціальні комунікації, відпочинок, друзі та сім’я. Дехто може заперечувати, віджартовуватися, гніватися або панікувати, вигадувати різні конспірологічні теорії походження нового вірусу або вдавати, ніби нічого надзвичайного не відбувається, але беззаперечним є одне – світ змінюється. Тепер перед нами постало завдання пошуку свого особистого (або, якщо хочете, корпоративного) «Я» в новій реальності.
В цьому матеріалі спробуємо розібратися, як «перетравити» зміни в роботі та соціальному житті, що робити зі страхом перед невизначеністю, як зробити «дистанційку» максимально ефективною для працівника та роботодавця, а також як діяти власникам бізнесу.
Страх перед невизначеністю – це нормально
Психотерапевт Ольга Агакішиєва зазначає, що наразі у нас зруйнувалися або змінилися певні опори в житті, які створювали стабільність повсякденності. Що робити? Насамперед, вона радить «дозволити» існуванню будь-якій реакції нашого організму: «Все, що ви зараз відчуваєте – це нормально. Нормально панікувати, тривожитися, завмирати на місці, робити великі закупівлі, демонстративно заперечувати, не визнавати небезпеку, а також мати страх невизначеності – це все нормально. Схвалення у себе будь-якого прояву – це вже часткове прийняття ситуації, що робить її менше невизначеною в цьому моменті.
За словами психотерапевта, важливо чітко визначити, що саме з того, що з нами відбувається, можна контролювати, а що знаходиться поза зоною нашого контролю і впливу (навіть якщо ви з чимось не погоджуєтеся, залишається тільки спостерігати). «Намагайтеся максимально сфокусуватися на «тут і зараз». Дайте хоча б мінімальний перепочинок організму і можливість відреагувати на стресову ситуацію. Не вимагайте від себе подальшого плану життя саме сьогодні».
«В моменти концентрації негативних новин вислів «криза – це можливість» здається якоюсь особливо збоченою насмішкою, – зазначає в коментарі для «ЮГ» Катерина Заславська, директорка київського офісу ILF. – Які можливості, якщо з усіх джерел сиплються нові антирекорди кількості померлих, жахіття економічної кризи та новини про інших «вершників апокаліпсису»? Щоб не піддаватися паніці, я обрала для себе вихід – не в повному обсязі, але обмежувати себе в читанні новин. Тому видалила з пристроїв соціальні мережі, використовую їх лише як месенджер і заходжу в них двічі-тричі на день, щоб періодично заглянути в дику реальність, але заспокоїтися і йти далі працювати. В такому більш спокійному стані розуму дійсно починаєш мимоволі бачити можливості».
Ольга Агакішиєва також радить обмежити час на перегляд новин. Як альтернатива, можна зайнятися якоюсь рутинною справою, результати можна бачити одразу: миття посуду, прибирання, вирощування мікрогріну на підвіконні, наведення порядку в телефоні та фотографіях… На думку психотерапевта, це знизить рівень тривоги й паніки, додасть сенсу вашому існуванню, поверне відчуття стабільності та контролю.
Людина – істота соціальна чи …?
Ще один виклик для людства – обмеження (а подекуди відсутність) живого спілкування. За словами Ольги Агакішиєвої, живе спілкування, окрім головної комунікативної функції, важливе тим, що людина як соціальна істота відчуває причетність до чогось великого, до групи (співробітників, друзів, «колег» у спортклубі». Також під час живих комунікацій ми насичуємо свій тактильний голод – рукостискання, поплескування, обійми.
Психотерапевт пропонує поглянути на відсутність соціальних комунікацій з іншого боку медалі: «Обмеження в контактному спілкуванні як вимушений захід надає можливість проявити своє невдоволення, злість, звинуватити когось в тому, що відбувається, і таким чином знизити рівень переживання з приводу подій, які відбуваються».
Для окремих «категорій» соціуму ці обмеження взагалі прекрасні. Мова йде про інтровертів. Для них карантин – це справжній рай. Однак для тих, хто все-таки не відчуває захоплення від ізоляції, психотерапевт радить намагатися будь-якими доступними для вас способами підтримувати зв'язок з приємними та бажаними для себе людьми: друзями, родичами, знайомими. «Не шукайте особливого приводу, телефонуйте і пишіть навіть без приводу, ставтеся до цього як до важливої частини самопідтримки у стресовій ситуації. Наразі будь-яке спілкування – це те, що може дати вам взаємний ресурс, а ресурсний організм людини має більш міцний імунітет».
Справи робочі
Якщо говорити про більш матеріальні прояви карантину, то особливий тягар зараз ліг на плечі бізнесу, компаній та їхніх співробітників. Не маючи можливості працювати (або працювати офлайн), ми змушені перелаштовувати свою роботу під потреби нового часу (одразу ж після того, як переживемо стрес за допомогою порад із попереднього розділу).
Кризу як пошук нових можливостей для бізнесу коментує Катерина Заславська: «Ми в компанії давно говоримо про можливість гнучкого графіка і віддаленої роботи. Однак переводити весь офіс на такі умови постійно було не на часі. Тепер обставини вирішили все за нас – наша команда працює віддалено. Основні технічні моменти ми вирішили на першому тижні карантину, а перехід став досить безболісним». Що стосується технічного забезпечення такої роботи, в компанії користуються Skype, але зараз тестують більш зручні програми відеозв'язку – Zoom і My team. Щодня проходять наради й зустрічі, вранці керівники зустрічаються зі своїми командами, щоб розподілити завдання та обговорити поточні справи.
«Для підтримки самодисципліни просимо наших співробітників регулярно заповнювати звіт щодо завдань, виконаних за день. З цим у нас і раніше не було проблем, тому що ми ведемо управління проектів в Jira і там же облікуємо час. Зараз ми робимо на цьому акцент, тому що в домашніх умовах себе не завжди просто організувати. Програми, які допомагають планувати й контролювати свої завдання, добре в цьому допомагають», – підсумувала пані Заславська.
Своїми порадами щодо підвищення ефективності на «робочому місця вдома» ділиться кар’єрний консультант Віра Проценко. За її словами, розпочати свій шлях потрібно з аналізу компанії, її потенціалу пережити кризу, своїх можливостей та цінності для компанії. Далі потрібно перейти до правильної організації свого робочого дня та місця вдома, не забувши про опанування нових навичок (і програм) для онлайн-праці.
Експерт радить постійно комунікувати зі своїми колегами на формальні чи неформальні теми. Також можна подумати про додаткові джерела доходу (де і як можна заробити). «Робіть, що робите, і хай буде, що буде. Іншими словами, виконуйте свою роботу на високому рівні, інше від вас не залежить. Якщо ситуація складатиметься таким чином, що ви залишитеся безробітним, починайте шукати нове місце», – радить Віра Проценко.
На її думку, роботодавцям варто розпочати з підготовки плану дій, точніше трьох сценаріїв – позитивного, нейтрального та негативного. Вся команда має знати, що буде, якщо позитивний сценарій для компанії не спрацює. Більш детальну інструкцію для працівників та роботодавців читайте в коментарі Віри Проценко нижче.
Катерина Заславська вважає, що ця криза дуже добре проявить реальне дотримання цінностей в компаніях або їх наявність лише на папері: «У бізнесі прорахуйте найгірший сценарій і прямо пропишіть, що зробите, якщо він настане. Це робиться не з метою нагнати на себе ще більший жах, а опрацювати найгірший сценарій та знизити тривогу. Сьогодні й зараз робіть максимум для колег і клієнтів в обставинах, що склалися. Криза рано чи пізно мине, а людське ставлення і здоровий глузд, який ви проявили у важкі часи, залишаться цінністю і принесуть свої плоди».
Звісно, багатьом зараз боляче або неприємно навіть про себе промовити найуніверсальнішу заспокійливу фразу: «Все, що відбувається в нашому житті – на краще». Однак давайте разом докладати максимальних зусиль, щоб щось не відбувалося само собою, а щоб ми на це впливали, усвідомлено діючи та відповідально приймаючи рішення. Хоча б у межах того, що залежить від нас…
Катерина Заславська, директорка київського офісу ILF
«Наразі в ILF ми гостро відчуваємо, як ситуація невизначеності вражає бізнес фінансово та морально. Ми не стоїмо осторонь, а намагаємося бути максимально корисними українському бізнесу. Тому вже другий тиждень поспіль щодня з 17 до 18 експерти ILF проводять безкоштовні пояснювальні вебінари на злободенні теми: як перевести співробітників на віддалену роботу, як лікарням правильно отримувати матеріальну допомогу, як бути зі зривами умов відповідно до контрактів тощо. Ми відкриті для питань і пропозицій, будь-хто може звернутися зі своїм «болем» через соціальні мережі або сайт. Ми обов'язково допоможемо, відповівши особисто або в межах тематичних вебінарів, які проходять щодня. Стежити за ними можна у нас на FB-сторінці.
Якщо говорити про зміни в моєму житті, мабуть, я почала ще уважніше ставиться до планування свого дня. Це може дивно звучати, але мій день виглядає більш завантаженим, ніж раніше, тому що віддалена робота дійсно надає нові можливості. Якщо раніше заняття спортом я могла собі дозволити тричі на тиждень (зазвичай увечері), то зараз я щодня можу займатися фітнесом чи йогою в перерві між роботою. Це мене неймовірно тішить. Також напередодні карантину я накупила нових книг та вебінарів, до яких раніше не доходили руки. Тепер маючи той же чималий обсяг роботи, мені потрібно встигнути все це прочитати та подивитися. Так що зайнятися точно є чим.
Водночас я відчуваю, що горизонт мого планування звузився. Я чітко розумію, чим буду займатися сьогодні, максимум на наступному тижні. Однак поки що уникаю побудови довгострокових планів, тому що для цього сьогодні занадто багато невідомих. Думаю, що подібна ситуація склалася в багатьох. Моя головна порада банально проста – не панікувати, не істерити. Знайдіть в оточенні людей зі здоровими поглядом на ситуацію і частіше з ними спілкуйтеся телефоном чи онлайн. Будьте такою ж опорою для своїх близьких і колег. Дуже важливо не закриватися у своїй мушлі, завжди бути на зв'язку і чесно говорити з людьми про те, що відбувається у світі, а також про ситуацію в компанії».
Опубліковано на https://yur-gazeta.com/
