2 лютого у Господарському суді Києва буде розглядатися справа «Біола» проти НБУ (№ 910/15949/17). Точніше, ПАТ «Ерлан» ‒ така офіційна назва компанії, яка виробляє продукти під брендом «Біола».
«Ерлан» – одна з так званих приватовських фірм, і саме вона виступає поручителем за зобов’язаннями ПриватБанку з рефінансування. НБУ вимагає виплатити борги банку.
На що «Ерлан» заперечує – встановлений законом шестимісячний строк давності за договором поруки до кредитного договору закінчився ще 23 червня 2017 року. А вимоги НБУ виставив 29 серпня 2017 року.
Це – не поодинокий випадок, а системна помилка заявників за проблемними кредитами ПриватБанку. Сьогодні банк лідирує не тільки за кількістю клієнтів, але й за судовими позовами до позичальників. Наприклад, у Печерському районному суді розглядається більше 1800 таких справ. Статистика рішень – не на користь банку. Офіційних даних немає, але в приватних бесідах судді погоджуються: у ПриватБанку дуже велика частка програних позовів. І за корпоративними, і за споживчими кредитами.
ПриватБанк – «щасливий» власник найбільшого на ринку портфеля проблемних боргів. Наприкінці минулого року 86% виданих банком позик не працювали – іншими словами, платежі за ними не надходили більше 90 днів. Виправити ситуацію необхідно – такі умови Меморандуму України з МВФ.
86% проблемних кредитів – це дуже багато. Для порівняння: у приватних українських банків ця частка – 24%. У виведених із ринку – 58%. А у державних (Укрексимбанк, Ощадбанк, УкрГазБанк) в середньому – 70%.
ПриватБанк міг би «дивитися крізь пальці» на непрацюючі кредити. Але в такому випадку і виплати за депозитами, і платежі за боргами самого банку будуть погашатися з коштів держбюджету. А це дуже невигідне державі і його громадянам рішенння. Тому банк намагається повернути кошти через суди.
Проблема в тому, що строки на звернення до суду обмежені: наприклад, три роки за тілом кредиту і один рік за пенею. За позовами, в яких ці строки не дотримуються, суд виносить рішення відмовити.
Багато з цих кредитів – споживчі чи борги на «кредитках». Однак приклад «Біоли» показує, що і у корпоративних кредитах не все в порядку. Суди всіх інстанцій погоджуються: позичальник не платив за кредитом, проте в задоволенні позову відмовляють, бо закінчився термін позовної давності або припинилася дія поруки (наприклад, справи № 563/1295/15-ц,303/5313/15-ц, 904/4218/16).
Важливо: саме відповідач повинен вказати, що строк подання позовної заяви закінчився і зобов’язаний зробити це ще до початку розгляду справи. ПАТ «Ерлан» своєчасно відреагував на це і його перемога в суді практично гарантована.
Може здатися, що борги тепер взагалі можна не віддавати. Це не так. Борги віддавати слід і вчасно. Однак і стягувати їх потрібно вчасно. Якщо в ПриватБанку насправді мають намір виправити «Проблему 86%», їм варто уважніше працювати з документами.
Поки ж керівництво банку стверджує, що кредитування малого та середнього бізнесу – один з найважливіших напрямків розвитку. Та й відсоток проблемної заборгованості в цих сегментах досить низький – 22,14%. Утім, той же «Платинум Банк» і Банк «Михайлівський» прогоріли через те, що не розрахували ризики і погано працювали з проблемними кредитами.
Вирішувати «Проблему 86%» ПриватБанку необхідно. Але й нововведення у процесуальному законодавстві, й бюрократичні прорахунки банку тільки погіршують прогнози: позовів, виграних боржниками, буде ще більше. Яким чином у таких обставинах реалізовувати оголошену стратегію розвитку ПриватБанку на п’ять років із продажем в 2021 році, не дуже зрозуміло.
