Незаконний продаж майна, перерозподіл часток в бізнесі або навмисне банкрутство ТОВ — найпопулярніші судові спори в Україні. Недобросовісні співвласники компанії використовують цілий арсенал прийомів, щоб викинути довірливого учасника з бізнесу або позбавити його законного доходу.
Ображений власник йшов з адвокатом до суду, щоб повернути втрачене. І стикався з «підводними каменями» в системі судочинства, що затягували розгляд справи на 5−6 років. За цей час спритні екс-колеги по бізнесу могли повністю ліквідувати компанію та розпродати майно. Відновити порушені права та повернути втрачене було практично неможливо. Але останні рішення Верховного Суду дозволяють українським підприємцям розраховувати на більш ефективний захист своїх прав.
Що виграє український підприємець за новою практикою суду
Чому ж ці судові процеси тягнулися по 5−6 років кожен. Причина — суперечлива судова практика. Більшість схем бізнес-партнерів передбачали залучення до справи фізичних осіб (наприклад, укладення з ними договорів з купівлі-продажу майна ТОВ) чи представників державних органів (зокрема, державний реєстратор, який допомагав внести зміни до статуту ТОВ). Учасник товариства звертався до господарського суду, бо справа стосується корпоративних прав. Але згодом, через наявність третьої сторони (інших громадян або представників держорганів), позов перенаправляли до іншого суду — цивільного. Так підприємець втрачав перші півтора року. Згодом справа потрапляла до Верховного Суду, який скасовував всі попередні рішення судів та знов відправляв позов до господарського суду. Справу потрібно було починати знов, без будь-якої компенсації вже витрачених коштів.
Тепер Верховний Суд точно вказав, хто та які спори щодо бізнесу має розглядати:
1. Якщо за статутом директор ТОВ мав отримати згоду загальних зборів на продажу майна товариства, а не зробив цього.
Таку справу розглядатиме господарський суд, незалежно від наявності фізичних осіб у відповідачах. Але учасник ТОВ повинен оспорювати саме дійсність договору про відчуження майна товариством та довести, що товариство порушило цим його корпоративні права.
Де подивитись цю позицію: постанова Великої Палати ВСУ від 11.06.2019 по справі № 922/2005/18
2. Державний реєстратор вніс зміни до ЄДРПОУ, що не відповідають змісту прийнятого загальними зборами ТОВ рішення.
Раніше таку справу могли відправити до судів адміністративної юрисдикції, тому що позов до особи з владними повноваженнями. Тепер її розглядатиме господарський суд. Бо вимога про визнання неправомірними дій реєстратора є похідною від корпоративного спору та залежить від наявності порушеного права.
Де подивитись цю позицію: постанова ВП ВСУ від 04.09.2018 по справі № 904/5857/17
3. Або учасник приватного підприємства (фізична особа — власник 100% статутного капіталу) продав/передав іншій фізичній особі 70% своєї частки в статутному капіталі. Та покупець не перерахував заявлену суму в повному обсязі.
Раніше вважалось, що така справа не може розглядатися господарським судом. Бо на момент укладення оспорюваного договору відповідач ще не був учасником підприємства. Тепер може, адже суд вирішив, що уклавши договір купівлі-продажу акцій, відповідач отримав і права та обов’язки щодо управління підприємством.
Де подивитись цю позицію: постанова ВП ВСУ від 23.05.2018 по справі № 911/3494/16
Верховний Суд визначив, що ключовим критерієм визначення підвідомчості справ є саме підстави заявленого позову та вид порушеного права, а не суб'єктний склад учасників справи (наявність «негосподарських» учасників — фізичних осіб та суб'єкта владних повноважень).
Як заблокувати дії недобросовісного бізнес-партнера
Поки ошуканий власник оскаржує в судах законність дій своїх бізнес-партнерів, останні намагаються якомога швидше ввести в дію зміни та надати їм законний статус. Зареєструвати нового директора, випуск акцій чи нову редакцію статуту товариства. Якщо ці зміни набудуть чинності - повернути втрачений актив набагато важче.
Як можна заблокувати такі дії в суді, також прояснимо на прикладі рішень Касаційного господарського суду ВСУ:
1. Звернутись до суду в цілях забезпечення позову заборонити ПАТ до вирішення справи вносити зміни до статуту товариства щодо розміру статутного капіталу, звертатися до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України (НКЦФР) та вчиняти будь-які дії щодо приватного розміщення акцій, на підставі цього рішення загальних зборів.
Напряму заборонити НКЦФР виконувати будь-які дії по реєстрації випуску простих заявлених іменних акцій, видачі документів про реєстрацію (свідоцтва та звіту) не можна. Бо, згідно закону, за корпоративним спором не можна заборонити органам державної влади виконувати покладені на них повноваження або примусити виконати якусь певну дію.
Де подивитись цю позицію: постанова Касаційного госпсуду від 22.02.2018 у справі № 910/15 811/17
2. Можна заборонити загальним зборам учасників товариства приймати рішення, які напряму стосуються предмету корпоративного спору, на майбутнє та заборонити державним реєстраторам вносити зміни до ЄДРПОУ на підставі відповідних рішень.
ВСУ роз’яснив, що заборона державним реєстраторам є тимчасовою та не перешкоджає господарській діяльності товариства. Ці заходи забезпечують збалансованість інтересів сторін та дозволять уникнути порушення прав позивача.
А от заборонити дію спірного рішення загальних зборів та нову редакцію статуту ТОВ, якщо вони вже зареєстровані у ЄДРПОУ, не можна. Згідно з ч.1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань», якщо відповідні документи та відомості внесені, вони вважаються достовірними.
Де подивитись цю позицію: постанова Касаційного госпсуду від 25.03.2019 у справі № 920/622/18
Такі позиції Великої палати Верховного Суду вважаються остаточним рішенням. Це дозволить ошуканим власникам бізнесу одразу вибрати правильний спосіб захисту своїх активів та прав в цілому, а також домогтися компенсації або відновлення порушеного права за 6−12 місяців замість 5−6 років.
Опубліковано на https://biz.nv.ua/ukr
