На що я можу претендувати під час розлучення?
На половину спільного майна. За статтею 60 Сімейного кодексу України, усе, що ви купили під час шлюбу, належить подружжю у рівних частинах. Усе це майно можна розділити на декілька категорій.
Нерухоме майно – квартири, дачі, офісні приміщення, земельні ділянки тощо. Таке майно вважається спільним, не тільки якщо ви придбали його разом. Наприклад, в одного з партнерів була квартира до шлюбу, а потім подружжя разом зробило там ремонт. Таке майно теж буде спільним.
Рухоме майно – сюди належать автівки, техніка, картини, меблі, книги та багато чого іншого.
«Колишні чоловік та дружина можуть ділити навіть посуд та столове приладдя – такі пункти дійсно трапляються в рішеннях суду про поділ майна. Складність поділу полягає в тому, що про якусь частину рухомого майна ви можете навіть не знати. Наприклад, якщо ваш чоловік колись купив фотоапарат за спільні гроші без вашого відома, ви навряд чи зможете встановити факт цієї покупки», – говорить Олексій Харитонов.
Частки у статутному капіталі та цінні папери. Ймовірно, ви зможете претендувати не на частку чоловіка/дружини у статутному капіталі, а на виплату її вартості або дивідендів. Участь у товаристві з обмеженою відповідальністю – особисте немайнове право. Тож, оскільки воно не належить до спільного, другий член подружжя не може автоматично увійти до складу учасників у разі поділу майна.
Компанії та закордонні рахунки. Частка вашого партнера/ки у бізнесі має матеріальну цінність. На неї та на гроші, які зберігаються на власних рахунках за кордоном, ви і можете розраховувати під час розлучення.
Інтелектуальна власність (ІВ). Наприклад, якщо хтось з подружжя зареєстрував торговельну марку для власного бізнесу, то це спільна власність. Якщо йдеться про інтелектуальну власність когось з партнерів – наприклад, хтось під час шлюбу створив програму або написав картину – то, найімовірніше, інший партнер не може на неї претендувати.
Крім прав на об’єкти ІВ є ще прибутки від реалізації таких прав. Наприклад, на роялті або прибуток від купівлі-продажу точно можуть претендувати обоє. Але варто враховувати, що в ситуації з правами на інтелектуальну власність важливі всі деталі, тож кожний випадок треба розглядати окремо.
Що робити, якщо я точно не знаю, яке майно має партнер/ка?
Щоб знайти нерухоме майно, можна скористатися Державним реєстром прав на нерухомість. Там можна знайти інформацію за адресою, реєстраційним та кадастровим номером земельної ділянки. Якщо ж ви взагалі не знаєте, чи є в партнера/ки якесь майно, можна спробувати пошукати за ідентифікаційними даними фізичної або юридичної особи. Також можна отримати дані, замовивши розширений витяг щодо об’єктів нерухомості в нотаріуса.
Щоб довідатися, чи володіє ваш партнер, наприклад, машиною, можна звернутися до адвоката, який відправить відповідний запит у Державну автомобільну інспекцію. Точну кількість автомобілів можна знайти у застосунку «Дія» через ПІБ та номер водійського посвідчення.
Дані про бізнес можна дізнатися через платний розширений пошук YouControl. За назвою компанії через сервіс можна дослідити її структуру та фінансову активність. Якщо ви не знаєте точної назви, можна пошукати інформацію за ПІБ та індивідуальним податковим номером. Так можна з’ясувати, на яких підприємствах він/вона директор/ка чи співзасновник/ця, яка в нього/неї частка в тій чи іншій компанії.
Закордонний бізнес та рахунки можна знайти за іноземними реєстрами. Але для цього вам треба знати дані директора, а не акціонера.
Для того щоб відстежити інтелектуальну власність, вона має бути зареєстрована під торговельною маркою.
Якщо мені дісталася квартира у спадок під час шлюбу, я маю її з кимось ділити?
Ні, адже не все майно – спільне. Як ми вже писали вище, особисте майно може перетворитися на спільне, тільки якщо воно збільшилось у ціні під час шлюбу. Отже, квартира, машина чи будь-який інший спадок – тільки ваш.
Особисте майно – це ще й те майно, яке ви приватизували. В окремих випадках особисте майно – це і премії та винагороди, особисті страхові виплати, грошові відшкодування. Коштовності також потрапляють під цю категорію.
«Часто суперечки між колишнім подружжям виникають на підставі саме такого майна. Наприклад, ваш чоловік купив за спільні гроші каблучку з діамантами або дорогий годинник. Постає питання: чи можете ви претендувати на це майно, адже воно було придбане під час шлюбу? Відповідно до статті 57 Сімейного кодексу України, такі речі також є приватними, отже, розділити їх не вдасться», – говорить Харитонов.
А як поділити спільних домашніх тварин?
Фактично на тварин поширюється правовий режим майна. Але у Цивільному Кодексі зазначено, що неподільні речі присуджуються одному з подружжя за взаємної згоди. Якщо такої згоди досягти неможливо, тварина залишиться з кимось одним за рішенням суду, а інший отримає грошову компенсацію.
Якщо досягти згоди про компенсацію також не вдається, то як варіант можна домовитися, щоб собака якийсь час жив спочатку з одним членом подружжя, а потім такий самий час – з іншим.
Якщо ми в цивільному шлюбі, ці норми спрацюють?
Так, але довести, що ви дійсно вклали частку своїх грошей, буде важче. У зареєстрованому шлюбі вам не обов’язково фіксувати свою частку документально (хоча це також спростить розподіл), бо, як передбачає Сімейний кодекс України, цей процес автоматичний. У цивільному шлюбі без документів на право власності справедливого розподілу не вийде.
Утім, Цивільний процесуальний кодекс України дозволяє розподіл спільного майна і без офіційного шлюбу. Наприклад, партнеру, який хоче відстояти своє майнове право, треба буде довести в суді (якщо до цього, звісно, дійде), що його грошова частка є в тому чи іншому майні.
Якщо ви завчасно не оформили свою частку документально, потрібно буде доводити право власності.
З чого почати розподіл майна?
Спочатку спробуйте поговорити. Найпростіше буде, коли ви домовитеся між собою та підете до нотаріуса закріпити угоду. Якщо у вас є спільні діти, то можна також прописати порядок утримання дітей та певні гарантії того, що вони будуть матеріально забезпечені. До речі, проживання дітей з одним із подружжя не дає права збільшувати частку під час розподілу.
Якщо консенсусу вам так і не вдалося досягти, тоді єдиний вихід – вирішувати справу через суд. Згідно з Цивільним процесуальним кодексом, щоб подати позов про розподіл майна, вам необхідно сплатити судовий збір – 1% від вартості майна, яке ви ділите. Судовий збір не може перевищувати п’ять прожиткових мінімумів працездатної людини – зараз це 11 350 гривень.
Якщо до цього моменту ваш партнер/ка продавав/ла або відчужував/ла спільне майно без вашої нотаріальної згоди, це також можна оскаржити в суді.
«Враховуйте, що судовий спір може тягнутися роками, а ситуація за цей час може значно погіршитися. Наприклад, ваш партнер/ка фіктивно позбудеться більшої частини майна, і ви отримаєте набагато менше, ніж могли б. Щоб цього не відбулося, на майно треба накладати арешт. Тож якщо йти до суду – єдиний ефективний варіант для вас, тоді шукайте досвідченого адвоката зі схожими успішними справами», – зауважив Харитонов.
Шлюбний договір рятує від поділу майна?
Ні, але чіткіше регулює правила. В Україні на шлюбний договір часто реагують гостро негативно. Дарма. Це – один зі способів передбачити варіанти розвитку ваших стосунків та зробити так, щоб у разі розлучення кожен з вас чітко розумів, на що розраховувати.
Укласти такий контракт можуть і наречені, і подружжя. Для перших договір набирає чинності в день реєстрації шлюбу, для других – у день його підписання. Це акт вільного волевиявлення, тож сторони можуть прописати у ньому майже будь-які умови. У контракті можна визначити правовий режим сумісного майна, порядок користування житлом та підстави виселення, права на утримання дітей та розмір аліментів.
Як і інші цивільно-правові договори, шлюбний договір можна змінити, припинити, розірвати чи визнати недійсним. Припинити його можна за рішенням подружжя, розірвати або визнати недійсним – лише за рішенням суду.
Джерело: https://zaborona.com/kohannya-minaye
