В інтернеті з'явилася стаття про ваші "походеньки наліво", сумнівні управлінські рішення або причетність до виводу грошей з товариства тощо. Щодень ми читаємо в ЗМІ негативні матеріали про політиків, чиновників, громадських діячів і бізнесменів. На них орієнтуються друзі, колеги, партнери по бізнесу. Удар по репутації може загрожувати відмовою від співпраці, пильною увагою з боку різних контролюючих органів, фінансовими ризиками. Розповсюдження неправдивих відомостей, що ганьблять честь, гідність та ділову репутацію - одна з поширених форм конкурентної боротьби.
Стали заручником такої ситуації - захищайтесь. Прояснимо детальніше, як саме це зробити.
Як вплинути на розповсюдження негативу
В 30% випадків звернення до суду неминуче. Але спершу спробуйте вирішити проблему мирним шляхом. Це зменшить час поширення та негативного впливу наклепу. Судовий процес - недешева та довгострокова процедура (4-5 років). .
Розпочніть з комунікації з першоджерелом (сайт, ЗМІ). Чинне законодавство дає багато варіантів для захисту - право на відповідь, спростування, можливість для власного тлумачення ситуації, відшкодування моральної шкоди тощо (ч. 2 ст.30 закону “Про інформацію” і ч.1 ст. 277 Цивільного кодексу).
У випадку відмови - звертайтеся до суду із заявою про встановлення факту недостовірності інформації. Такі справи розглядаються досить швидко. До розгляду справи по суті обов'язково попросіть суд заборонити публікацію матеріалу.
Судове рішення обов'язкове до виконання та є офіційним документом-підтвердженням неправдивості наведених даних. З ним можна вимагати від інформаційних агенцій, ЗМІ, агрегаторів новин, пошуковиків, соціальних мереж (Google, Ukr.net, Facebook, інші) видалення наклепу зі стрічок. Використовувати як інформаційний привід для поширення вашої точки зору: спиратися у своїх заявах, публікувати на власних ресурсах, надсилати в ЗМІ. Це дозволить мінімізувати шкідливий вплив негативної інформації.
Юридичне і пересічне поняття «наклепів» відрізняються
Збираєтесь йти до суду та вимагати спростування поширеної інформації. Пам'ятайте: "не подобається матеріал” - для судді не аргумент. Проведіть підготовчу роботу та переконайтеся: інформація дійсно носить недостовірний характер.
В публікації може бути велика кількість різних виразів - визначитись потрібно з усіма. Як правило, аналіз матеріалу роблять адвокати. Ситуація складна, а справа резонансна - проводиться спеціальна авторознавча і лінгвістична експертиза (Українське бюро лінгвістичних експертиз, Інститут Бокаріуса, Експертно-дослідницька служба України). Вона встановлює, які вислови є твердженням про факти, а які - оціночними судженнями, і чому.
Вислови про вас - негативні та шкідливі (загрожують особистим немайновим правам) та є твердженнями. Вони підлягають спростуванню та грошовій компенсації за моральну шкоду.
Якщо ж це оціночне судження, критика, алегорія, гіпербола тощо - для позову цього недостатньо. Виключення - оціночні судження в грубій та непристойній формі. За них також передбачається моральна шкода.
Якщо неправильно визначити - отримаєте відмову. До прикладу, телеканал “Аверс” у січні 2015 р. розмістив сюжет про керівницю СТ “Коршів”. В матеріалі члени товариства звинуватили її в продажу земельних ділянок, шахрайстві та хабарництві. Позивачка просила стягнення моральної шкоди та спростування недостовірної інформації. Мотивуючи, що це непрофесійні, не підтверджені та неправдиві факти. Суд вирішив, що висловлювання - оціночні судження, тож вони не підлягають спростуванню. А позивачка може скористатися правом на відповідь.
Безкоштовний покроковий план протидії негативній інформації в інтернеті можна скачати за цим посиланням: “Як діяти, якщо в інтернеті розповсюджують негативну інформацію про вас”
Хто має відповісти за наклеп - автор чи ЗМІ
Відповідають за поширення недостовірної інформації автор, редактор ЗМІ, адміністратор сайту, власник сайту/агенції/видання.
Від автора можна вимагати розміщення спростування в тому ж самому виданні, де публікувалась шкідлива інформація. Якщо автор - посадова особа і висловлювався від імені компанії/установи, ви можете свої претензії пред’явити саме їм.
Часто наклепницька інформація виходить без авторства. Подавайте до суду на редактора чи адміністратора видання або власника сайту з вимогою видалити матеріал та спростувати поширений наклеп.
Іноді видання зареєстроване не в Україні. Або це інтернет-платформи, які не є ЗМІ, інформагентством або створються спеціально для публікації компромату та ховають інформацію про власників. Визначитись, хто адміністратор або власник, допоможе сервіс Whois (каталог про зареєстрованих власників доменних імен).
Треба уважно підходити до вибору відповідача. Інакше є ризик, що суд буде не вашому боці. Наприклад, у 2016 році засновник аграрного холдингу “ТАКО” подав позов проти 24 каналу щодо статті з неправдивою інформацією про холдинг. Але суд залишив скаргу без задоволення. Бо в тексті статті на сайті каналу було зазначено першоджерело інформації - газета «Дзеркало тижня» та відповідний матеріал. А в позовній заяві ці дані відсутні.
Неправильний вибір суду - втрата часу і можливостей по захисту
Визначились з відповідачем - правильно обираємо суд. Інакше - вам можуть відмовити одразу або в середині процесу в позові. А негатив продовжує розповсюджуватись мережею.
Якщо відповідач конкретна установа або підприємство (наклеп від посадовця) - звертайтесь до господарського суду. Кривдник фізособа - до районного суду.
Помилковий вибір суду загрожує відмовою від розгляду, скасуванням рішення судом вищої інстанції тощо. Наприклад, в червні 2019 року Комуністична партія України подала позов щодо захисту ділової репутації юрособи до ТОВ “Телерадіокомпанія “1+1”. Подільський райсуд м. Києва підтримав позов. Але касаційний суд скасував це рішення та закрив провадження, бо спори з ТОВ - в юрисдикції господарського суду.
Якщо відповідачі зареєстровані або інформація опублікована за кордоном - суд в країні розповсюдження ефективніший. Рішення українського суду можуть не виконуватись роками або бути не обов'язковими до виконання. До прикладу, законодавство Великобританії щодо моральної шкоди дозволяє вимагати та присуджувати великі суми моральної компенсації. Так, Високий суд Лондона 5 червня 2008 року прийняв рішення про стягнення з журналістів медіа-холдингу "Обозреватель" збитків в розмірі 100 000 доларів США та судових витрат на користь Рината Ахметова в справі про наклеп проти інтернет-видання “Обозреватель”. Приводом для розгляду стала низка статей, у яких містилися неправдиві твердження щодо біографії та трудової діяльності Ахметова.
Зібрана доказова база - прискорить рішення в справі
Судовий процес пришвидшать самостійно зібрані докази, подані із позовною заявою. Експертний висновок про факт розповсюдження інформації ви можете отримати в Українському центрі підтримки номерів та адрес. В нагоді стануть декілька свідків, що бачили/читали конкретний матеріал. Суд буде керуватися цими даними при прийнятті рішення.
Достатнім доказом завдання моральної шкоди стануть свідчення членів вашої сім’ї, колег, довідка від лікаря про самопочуття, настрій, зниження працездатності тощо.
Позовні вимоги та відшкодування моральних збитків - як правильно
Захищати свої права потрібно максимально наближеним способом до їх порушення. Наприклад, спростування недостовірної інформації - за веб-адресою первинної публікації. Вимагаєте спростувати статтю через телебачення, радіо - шанси на перемогу зменшуються.
Публічні вибачення законодавством не передбачені. Така умова - в рамках мирової угоди.
Обов’язково включіть в позовну заяву термін перебування оскарження на сайті. Для суду достатньо скріну про розміщення. А це може бути одна хвилина.
Обгрунтуйте матеріальне відшкодування моральних збитків. 1 гривню в якості компенсації суд може розцінити як символ малозначності ситуації.
Підтримка суспільства збільшує шанси на перемогу
Щоб перемогти та прибрати наклеп з інформаційної мапи - говоріть про суд і проблему якомога більше (брифінги, ефір, запрошення ЗМІ на засідання, соцмережі, співпраця з PR-агенціями, лідерами думок, громадськими організаціями). Особливо, якщо це не просто "помилкова стаття", а частина кампанії з чорного PR від ваших конкурентів. Та нові псевдо факти про вас з'являються мало не щодень.
Виконання рішення суду потрібно проконтролювати
Суд став на ваш бік - радіти перемозі зарано. Автор, адміністратор або власники сайта можуть просто не виконати його рішення. Стаття, блог чи новина залишаться на порталі, розширюючи свій негативний вплив.
Зверніться з виконавчим листом до Державної виконавчої служби. Співробітники ДВС знайдуть відповідача та повідомлять про судову ухвалу. Відповідач відмовився - на нього чекає штраф. В складних випадках - порушення кримінальної справи за ухилення від виконання рішення суду.
Яке покарання чекає на розповсюджувачів наклепів, прояснюємо у нашому влозі: “Наклеп у інтернеті. Чи є покарання”
