8 січня 2020 р. 862

Несплата аліментів: наслідки для бізнесу

Державна прикордонна служба днями повідомила, що в базах даних прикордонників наразі знаходиться близько 120 000 осіб, яким виконавчими службами обмежено виїзд за межі України через несплату аліментів.

Держприкордонслужба радить громадянам ретельно готуватися до подорожей та разом з підготовкою документів завчасно цікавитися, чи не мають вони обмежень у виїзді за межі України.

Експерти ж наголошують, що несплата аліментів, окрім зазначених та інших обмежень, також може вплинути й на бізнес-інтереси неплатника.

Чому не варто відкладати вирішення питання із наявною заборгованістю та чим ризикує бізнес у таких випадках,?

Майже два роки в Україні діє закон про посилення відповідальності злісних неплатників аліментів. З них вже стягнули 7,3 млрд грн на користь майже 1 млн дітей. 126 000 боржників заборонено виїжджати за кордон, керувати автомобілем, користуватися зброєю, полювати, накладено арешт на їхнє майно тощо.

За  даними Мін'юсту, третина всіх справ, які  розглядаються в судах, – це позови про стягнення утримання на дітей.

Проте борги виникають не тільки через безвідповідальність та небажання сплачувати кошти, визначені в судовому порядку або за договором між експодружжям. Серед причин – погіршення матеріального становища або стану здоров'я, зміна сімейного стану тощо.

Наприклад, успішний бізнесмен, не роздумуючи, укладає договір про сплату аліментів і погоджується перераховувати 20 000–30 000 грн щомісяця. А вже за рік-два  його матеріальний стан змінюється: компанія несе збитки, дивіденди не виплачуються. І грошей на сплату аліментів не вистачає.

Незалежно від причини, не варто відкладати вирішення питання з наявною заборгованістю. Адже крім штрафів, на неплатника аліментів починає сипатися шквал обмежень та санкцій, які покликані стимулювати його якнайшвидше погасити борг.

І це суттєво впливає на бізнес. Наприклад, унеможливлює службові відрядження за кордон для узгодження важливих контрактів, продаж та купівлю частки в товаристві, залучення банківських кредитів та інвестування власних коштів у розвиток компанії.

Прояснимо, коли саме виникає заборгованість, чому іноді боржник дізнається про обмеження постфактум, та як діяти у випадках помилкових санкцій.

Коли виникає заборгованість

Розглянемо класичну ситуацію: шлюб розірвано, дитина залишається з матір’ю, а батько має брати участь в утриманні дитини.

Заборгованість по аліментах може з’явитися за наступних підстав:

  • Рішення суду (судового наказу) про стягнення аліментів – з моменту пред’явлення до виконання. Якщо батько не платить аліменти, але мати не звернулася до суду, мови про наявність заборгованості не може бути. Аліменти стягуються з дня подання до суду заяви матері про невиплату їй аліментів на утримання дитини. Це зроблено задля захисту інтересів дитини, бо справа у позовному провадженні може розглядатися понад рік.

    На підставі рішення суду мати має отримати в суді виконавчий лист та подати його до виконавчої служби. З дня пред’явлення виконавчого листа до виконання починає нараховуватися заборгованість по аліментах. Стягнення аліментів за рішенням суду проводиться державним або приватним виконавцем.

    При відкритті виконавчого провадження автоматично накладається арешт на грошові кошти боржника та з’являється запис у Єдиному реєстрі боржників.
  • Нотаріально посвідченого договору між батьками про участь у вихованні дитини та сплату аліментів. Заборгованість виникає з моменту порушення передбачених договором термінів сплати аліментів. Положення такого договору діють до досягнення дитиною 18 років або до зміни умов за згодою сторін.

    Якщо батько порушує умови зазначеного документа щодо сплати суми аліментів, колишня дружина звертається до нотаріуса, який вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості (розпорядження нотаріуса на документі, який підтверджує зобов'язання боржника). Заборгованість примусово стягує державний або приватний виконавець. На боржника за договором чекають такі самі наслідки, що і за рішенням суду.

Чим загрожує несплата аліментів боржнику

Мін'юст 5 лютого 2018 року запустив Єдиний реєстр боржників аліментів, куди включені особи із заборгованістю понад три місяці. Він створений, щоб боржники не мали можливості розпродати/подарувати майно, яким можна погасити борги. Відомості є відкритими та загальнодоступними.

Якщо неплатник аліментів потрапив до реєстру, він не зможе вчинити наступні дії:

  • Продати нерухоме майно або частку в бізнесі. Нотаріус обов’язково перевірить реєстр та відмовить, якщо заборгованість з платежів понад три місяці. Для відмови нотаріусу достатньо побачити запис про продавця у Єдиному реєстрі боржників. Крім того, нотаріус повідомить виконавця, а той – арештує це майно.
  • Отримати банківський кредит. Через запис у реєстрі можуть не дати кредит. Також у день відкриття/закриття боржником рахунку банк зобов’язаний повідомити про це держвиконавця. Тобто боржник не зможе купити, наприклад, частку в товаристві, додатково інвестувати в бізнес тощо.
  • Працювати на держслужбі. Повноваження депутата місцевої ради, інших держслужбовців достроково припиняються, якщо є заборгованість по аліментах понад року. Заборгованість за півроку не дозволить стати нардепом, депутатом міськради, сільським, селищним, міським головою, членом Кабміну тощо.

Якщо сукупний розмір заборгованості перевищує суму платежів за певний термін

Понад 3 місяці: мати може подати заяву про вчинене кримінальне правопорушення – ухилення від сплати аліментів. Розпочинається продаж майна. Якщо боржник володіє часткою у статутному капіталі компанії, її також можуть арештувати та реалізувати в рахунок погашення заборгованості. Діє заборона відчуження нерухомого майна.

Понад 4 місяці або ті ж 3 місяці для батьків тяжко хворої дитини або дитини з інвалідністю:  боржник обмежений у праві виїзду за кордон, керування транспортними засобами, користування зброєю, полювання – до погашення заборгованості в повному обсязі.

Наприклад, якщо боржник планує навіть не відпочинок, а службове відрядження щодо контракту, перемовин з інвесторами тощо – здійснити таку поїздку він не зможе.

Також боржника можуть позбавити права керування автомобілем строком від 3 до 6 місяців. Це обмеження не застосовується до боржників, які працюють водіями, та осіб, яких обмеження позбавляє основного джерела доходу. А також – військовослужбовців, ветеранів АТО (ООС), осіб з інвалідністю та тих, які утримують особу з інвалідністю I, II групи або дитину з інвалідністю.

Понад 6 місяців: виконавець складає адмінпротокол та надсилає його для розгляду до суду. Суд присуджує виконання суспільно корисних робіт на строк від 120 до 240 годин. Відмова від таких робіт загрожує адміністративним арештом (не може перевищувати 15 діб).

Фінансові санкції також досить суттєві та передбачають штраф залежно від суми заборгованості: понад 1 рік – 20% суми заборгованості, понад 2 роки – 30%, понад 3 роки – 50%.

Чому заборона часто стає неприємним сюрпризом для боржника

Досить часто про заборону на виїзд за кордон боржник дізнається під час проходження контролю в аеропорту. Або ж про обмеження на керування автомобілем – під час зупинки поліцією. Чи про неможливість здійснити продаж частки в бізнесі – вже у нотаріуса.

Виявляється, що він просто не отримував листа від держвиконавця і, відповідно, не знав про обмеження. Відбувається це через те, що адреса фактичного проживання боржника та адреса реєстрації не співпадають (проживає в іншому місті або селищі). А можливості чи причин ретельно відслідковувати кореспонденцію немає. Тому дуже часто такі листи залишаються на пошті незатребуваними та повертаються назад.

Так, боржник не знає про ухвалене рішення держвиконавця та не може його оскаржити.

Щоб уникнути несподіванок, варто перевіряти поштові відправлення з певною періодичністю за всіма наявними адресами.

Дізналися, що ваше ім’я з’явилося в Єдиному реєстрі боржників, – не гайте часу.

Якщо цей запис помилковий і ви своєчасно сплачуєте аліменти, – зверніться до виконавця, який веде виконавче провадження, з проханням виключити запис. Якщо заборгованості немає або вона менша, ніж сукупність платежів за три місяці з дня пред’явлення виконавчого документа, – візьміть відповідну довідку.

Змінились життєві обставини і ви не можете сплачувати необхідну суму – не допускайте виникнення заборгованості.

Ви можете запропонувати матері (чи тому, хто виховує вашу дитину і має до вас претензії) зміни діючих умов (періодичність виплати, суму тощо) у договорі про сплату аліментів. Якщо інша сторона не погоджується на такі зміни, звертайтеся до суду.

Це ж стосується і сплати аліментів, які були визначені судовим наказом. Згідно з ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів може зменшуватися або збільшуватися за рішенням суду. Відповідний позов може подати як платник, так і одержувача аліментів через зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них тощо.

Не допускайте утворення заборгованості із виплати аліментів. Це дозволить вам уникнути арешту майна, активів, заборони на виїзд за кордон, відмови у кредитах тощо. А отже – уникнути проблем з бізнесом.

Опубліковано на https://mind.ua/