Колега обізвав вас поганою людиною? Чи можна вважати це посяганням на ваші честь, гідність і ділову репутацію, і чи є сенс подавати позов проти колеги? Це його право на свободу слова чи висловлювання, що посягає на вашу честь? І чи повинні правоохоронні органи реагувати на такі ситуації? Українці ще не звикли шукати відповіді на такі питання в суді. Та й в цілому, тема нематеріальних активів (а саме до них відноситься репутація) не завжди ясна і зрозуміла для багатьох в нашій країні.
Навіть розвинені держави поки не дійшли до однозначного розуміння межі між правом на свободу слова і порушенням громадського порядку, між правом на оціночне судження однієї людини й правом на захист честі та гідності іншої. Менше з тим, є міжнародні і національні документи, які успішно регулюють ці питання.
На думку експертів Європейського суду з прав людини, право на свободу вираження поглядів стало в Європі одним з принципових аспектів здорового життя суспільства, умовою всебічного розвитку кожної окремої особистості. А в Америці свобода слова і свобода преси, право кожного не погоджуватися з позицією іншої людини - це одна з найвищих цінностей.
18 січня партнер ILF Олексій Харитонов прояснив проблеми судового захисту нематеріальних активів для юристів - слухачів Школи судової практики Legal High School.
За його словами, в Україні справи про дифамацію (поширення неправдивої компрометуючої інформації) стають все більш актуальними і складними. Це пов'язано зі змінами в суспільстві, розвитком технологій, і з відставанням національного законодавства в регулюванні нової інформаційної реальності. В українському правовому полі не визначені такі поняття як "інтернет-ЗМІ", "хостинг-провайдер", "реєстратор" і деякі інші. Це створює проблеми і при забезпеченні доступу до інформації (журналісту інтернет-ЗМІ можуть відмовити в акредитації, його права журналіста не захищені законом і т.д.), і при використанні інформації інтернет-ресурсів як доказової бази в суді.
Якщо, зіткнувшись з інформацією, що шкодить вашій діловій репутації або вам особисто, ви вирішили захищати свої права в суді, Олексій Харитонов радить ретельно до цього підготуватися:
- зібрати документи, які доводять хибність поширеної інформації,
- отримати експертні висновки (лінгвістичні), які підтвердять, що інформація є негативною стосовно вас.
Коли всі докази будуть у вас "на руках" - можете сміливо йти до суду.
Та все ж, радить експерт, в першу чергу вимагайте спростування недостовірної інформації від того, хто її поширив. Нерідко бувають ситуації, коли журналісти, оцінивши протилежну точку зору, підкріплену доказами, видаляють неправдиві дані.
