У попередньому випуску рубрики “Кейси ILF”, де наші партнери розповідають про успішні проєкти у своїй практиці, йшла мова про дифамацію — поширення про особу недостовірної інформації, яка принижує її честь та гідність, завдає шкоди діловій репутації.
У ньому ми говорили, що є два типи клієнтів, які найчастіше стають “жертвами” дифамації. Про перший тип ми докладніше розповіли тут https://cutt.ly/bgvXqQn
Сьогодні ж партнер ILF та керівник судової практики Олексій Харитонов розповість про другий тип клієнтів — бізнесменів, у відношенні яких неправдива інформація використовується як засіб боротьби з конкурентами.
Який був запит в клієнта
До мене звернувся власник компанії, що спеціалізується на виробництві спеціалізованого обладнання та співпрацює з багатьма великими українськими підприємствами. Окремі їхні партнери є монополістами у своїй сфері, відомими на міжнародному ринку.
У нашого клієнта є конкурент, який спеціалізується на тому ж обладнанні та також працює на український ринок, тільки базується він в іншому місті. Майже в усіх крупних тендерах на поставку товарів беруть участь ця компанія та наш клієнт.
Напередодні одного з крупних тендерів власник конкурентного підприємства замовив публікацію на сайті, який регулярно розміщує в себе статті з чорним піаром та різні плітки. У фейковому інфоприводі казалося, що наш клієнт займається рейдерством та веде нечесну конкурентну боротьбу, зокрема через СБУ, МВС та інші органи ініціює обшуки, відкриття кримінальних проваджень проти своїх опонентів. Також було написано, що продукція компанії не сертифікована, бракована, швидко виходить з ладу та взагалі не відповідає встановленій вартості.
Враховуючи те, що постраждала компанія досить популярна в Україні, неправдива інформація дуже швидко розійшлася інтернет-простором. Цю статтю опублікував у себе пристойний сайт з великою аудиторією, що значно збільшило масштаби лиха.
Зрозуміло, що наш клієнт був вимушений призупинити участь у тендерах. Були втрачені гроші та перспективні співпраці, адже для великих корпорацій, які є потенційними клієнтами замовника, кришталево чиста репутація партнера — обовязкова умова співпраці. Іноді вони навіть розривають вже укладені контракти через схожі ситуації.
Довго це все тривати не могло, тож клієнт почав шукати слушних юристів, які допоможуть врятувати ситуацію та оскаржити неправдиву інформацію. Серед багатьох спеціалістів обрав найкращих — нас.
Які були наші дії
Складність конкретно цієї ситуації полягала в тому, що стаття створювалася цілеспрямовано, отже претензійний порядок тут не працював. Ще одна заковика — сайт-першоджерело був зареєстрований закордоном (перевірити країну реєстрації сайту можна через сервіс “Who is”), отже встановити його власника майже неможливо. У таких випадках можна звертатися до суду з заявою про встановлення факту недостовірної інформації, але ми пішли трохи іншим шляхом.
Враховуючи те, що фейкову статтю підхопив достатньо відомий та пристойний сайт, ми організували проти нього судовий процес. Перед цим ми зібрали докази, що спростовують ствердження, які висунула інша сторона. Ми зробили адвокатські запити у МВС, СБУ, Генпрокуратуру та отримали довідки про відсутність судимості та кримінальних проваджень, де клієнт зазначався б як звинувачуваний або підозрюваний, зробили лінгвістичну експертизу, яка довела, що в статті містяться не оціночні судження, а ствердження фактів. Також ми замовили експертизи продукції, зібрали необхідні сертифікати якості.
Стаття з неправдивою інформацією була опублікована інтернет-видавництвом, що також потребувало особливого підходу. З власного досвіду можу сказати, що наразі практика ЄСПЛ використовується не дуже обачно відносно темпів розвитку друкованих інтернет-ЗМІ. Вона свідчить про те, що сайт — це звичайний друкований засіб масової інформації, тож передрукування з нього звільняє від відповідальності. Але у нашій ситуації це відповідало дійсності, тож довелося доводити зворотнє.
Як вирішилася ситуація
Судовий процес — це довготривала процедура, вона може тягнутися декілька років. Тому треба було вжити заходи, щоби забезпечити охорону інтересів нашого клієнта від можливих недобросовісних дій з боку конкурента та забезпечити реальне та ефективне виконання судового рішення.
Оскільки заборонити абсолютно всім провайдерам України забезпечувати доступ до сайтів, що опублікували недостовірну інформацію, технічно та організаційно неможливо, доцільно було заборонити це робити найбільшим провайдерам.
У підсумку нам вдалося виграти суд та видалити неправдиву інформацію, яку розповсюджували про нашого клієнта. Чистота його репутації була збережена, а претензії — вичерпані. З часом він відновив участь у тендерах та продовжив співпрацювати з великими підприємствами.
