Ця петиція посягає на права і свободи учасників прайду та взагалі не мала бути зареєстрована як така, що суперечить закону. Незважаючи на це, петиція зібрала 5837 підписів та перебуває на розгляді Харківського міського голови.
12 серпня 2019 року на сайті Харківської міськради з’явилася петиція № 5257 «Заборонити гей-парад в Харкові». Скоріш за все, її автор і підписанти мають на увазі правозахисну ходу “ХарківПрайд Марш 2019”, яка запланована на 15 вересня.
Проте, і подавач петиції, і ті, хто дозволили її зареєструвати, порушили Закон України «Про звернення громадян». Ним в статті 23-1 передбачено, що електронна петиція не може містити пропаганду насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, заклики до вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини. Відповідальність за зміст електронної петиції несе автор (ініціатор) електронної петиції.
Навіщо і кому потрібен ХарківПрайд
Прайд - це своєрідна культура вуличного ненасильницького спротиву стереотипам, головною ідеологією якого є права людини. Учасники прайду реалізують свої права на мирне зібрання, проведення зборів, мітингів, походів та демонстрацій, гарантовані статтею 39 Конституції України.
ЛГБТ-спільнота у всьому світі визнається вразливою групою населення у зв’язку з упередженим ставленням до них, дискримінацією через їх сексуальну орієнтацію чи ґендерну ідентичність, починаючи від дискримінації на робочому місці, під час лікування чи навчання, завершуючи насильством лише через те, що особа має відповідну сексуальну орієнтацію або є трансґендером.
Завданням держави є захист вразливих груп населення, в тому числі й представників ЛГБТ-спільноти, захист їхніх прав від порушень.
Крім того, постіндустріальне суспільство, економіка якого грунтується на знаннях, скоріш за все, буде успішно розвиватися саме в терпимих товариствах. На думку автора концепції «креативного класу» Річарда Флориди, толерантність - ключова умова економічного зростання в сучасному світі.
Адже толерантність - індикатор, який показує наявність нових можливостей для всіх, незалежно від будь-яких особливостей людини: кольору шкіри, релігійних переконань, гендерних ознак тощо. Толерантність допомагає встановлювати зв'язки між людьми різних професій і занять. Її наявність сама по собі є сигналом, що всі нові ідеї та пропозиції будуть вислухані і прийняті.
Творчі, розумні сучасні спеціалісти вибирають ті країни і міста, які відрізняються різноманітністю, терпимістю і відкритістю новим ідеям. Відсутність толерантності і різноманітності змушує їх залишати ці місця.
В новій економіці головним ресурсом стають талановиті люди. А такі вважають за краще жити в толерантному середовищі.
Спроби заборонити прайди не є чимось новим для України. Противники прайду закидають його учасникам пропаганду одностатевого способу життя.
Але вільне вираження своїх поглядів та пропаганда це не зовсім одне й те саме. Прайд – це акція, спрямована на підтримку толерантного ставлення до представників їхньої спільноти. Учасники прайду не пропагують одностатеві відносини, а намагаються таким чином звернути увагу на порушення їхніх прав та свобод, на наявні в українському суспільстві гендерні стереотипи та проблему гендерної дискримінації.
Та й в цілому, парад проводять ті, кому є що святкувати. А харківські ЛГБТ-активісти проводять правозахисну ходу. Бо їхні права як людей порушуються в багатьох сферах. До ХарківПрайду приєднується багато харків’я, що не відносять себе до ЛГБТ-спільноти. Тому що сучасне місто має бути толерантним і поважати кожного.
Що говорить законодавство
Конституція України гарантує право кожного на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (ст. 34). Конституційні права мають верховенство над іншими правами, є непорушними, мають гарантований захист та базуються на принципах рівності для кожного.
Одним із проявів захисту вразливих груп населення в Україні є законодавче закріплення відповідальності за вчинення злочинів на ґрунті ненависті. Це злочини, в основі яких лежить упередження, нетерпимість до певних груп суспільства.
Отже, по своїй суті петиція «про заборону гей-параду у Харкові» є яскравим прикладом неповаги, дискримінації за ознакою гендеру, порушення конституційних прав та приниження гідності громадян – представників ЛГБТ-спільноти.
На рівні ООН та ЄС розроблено чимало документів, спрямованих на боротьбу із дискримінацією за ознакою сексуальної орієнтації і ґендерної ідентичності, до деяких з них приєдналась і Україна. Наприклад, Спільна заява про припинення актів насильства і пов'язаних з ними порушень прав людини на основі сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності, зроблена в т.ч. Україною 22 березня 2011 р. в Раді ООН з прав людини.
У Резолюції Європейського парламенту від 24 травня 2012 р. щодо боротьби проти гомофобії в Європі (2012/2657(RSP)) (2013/C 264 E/09) є негативна згадка про Україну. Тоді на розгляд парламенту було подано два законопроекти про кримінальну відповідальність за «пропаганду гомосексуалізму», у тому числі «проведення парадів, акцій, демонстрацій, інших масових заходів, спрямованих на умисне поширення будь-якої позитивної інформації про гомосексуалізм». Ці законопроекти так і не були прийняті та викликали обурення європейської спільноти.
В цей же час стаття 161 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, ….. а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, інвалідності, етнічного та соціального походження, .... або іншими ознаками.
Яка подальша доля петиції “Заборонити гей-парад у Харкові”?
Багато хто вважає, що можна не переживати. Адже петиція закликає заборонити "гей-парад", а подія проти якої вона, скоріш за все, спрямована, має назву "Марш ХарківПрайд". Та насправді, цей момент не обов’язково стане серйозною перешкодою для заборони, оскільки кожне з цих понять (“прайд” і “гей-парад”) може трактуватися по-різному.
Тому організаторам варто розуміти основні засади захисту своїх прав щодо проведення запланованої події.
Дії автора петиції про заборону «Харків-Прайд» можна вважати діями, спрямованими на розпалювання ворожнечі та ненависті, образу почуттів громадян через їхні «інші» переконання – щодо гендерної ідентичності, а отже автора можна притягнути до кримінальної відповідальності.
Петиція про заборону «Харків-Прайд» свідчить про рух у зворотному від інтеграції до Європейського Союзу напрямку, про серйозні проблеми з демократією в Україні та порушення конституційних прав громадян.
Дії Харківської міської ради щодо реєстрації петиції, та щодо прийняття рішення про заборону «Харків-Прайду» (у випадку його прийняття) необхідно оскаржувати та визнавати незаконними у судовому порядку як такі, що суперечать Конституції України та іншим актам законодавства.
Чи може суд заборонити Харків-Прайд Марш 2019
Харківський міський голова Геннадій Кернес вже заявив, що з метою збереження спокою в Харкові було прийнято рішення звернутися до суду, щоб обмежити проведення Харків-Прайду.
Суд може заборонити/обмежити проведення Харків-Прайд в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що його проведення може створити реальну небезпеку заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрозу здоров’ю населення або правам і свободам інших людей (ст. 280 КАС України).
Але ж саме на орган місцевого самоврядування – Харківську міську раду покладається обов’язок забезпечити мирне проведення будь-яких зібрань, запобігти зіткненням та заворушенням. Свій обов’язок змогли виконати міські ради Києва, Одеси, Кривого Рогу та інших міст, де проходили прайди, чому ж Харків не може?!
Якщо такий позов буде подано, організатори Харків Прайд мають відстоювати свої конституційні права, у випадку прийняття рішення про заборону – оскаржувати таке рішення в апеляційному та касаційному порядку. Варто також привернути до цього судового процесу увагу міжнародних правозахисних організацій, адже це питання міжнародного значення, що негативно вплине на імідж України у світі.
