Україна обрала курс на євроінтеграцію та стала кандидатом у члени ЄС – це не просто статус, це і певний перелік зобов’язань, які ми повинні виконати для приєднання до європейської спільноти країн.
Зокрема, відповідно до статті 30 Глави III Директиви 2015/849 «Про запобігання використанню фінансової системи для цілей відмивання грошей або фінансування тероризму…» держави-члени повинні забезпечити застосування до корпоративних та інших юридичних осіб, створених на їхній території, вимоги щодо отримання та зберігання достатньої, достовірної та актуальної інформації про їхніх бенефіціарних власників (надалі – КБВ, вигодонабувачі), включаючи деталі щодо бенефіціарних інтересів таких власників. Держави-члени повинні забезпечити зобов’язання зазначених осіб надавати на додаток до інформації про їхнього юридичного власника, інформацію про бенефіціарного власника зобов’язаним особам, коли зобов’язані особи вживають заходів з комплексної перевірки клієнтів відповідно до глави IІ».
Ще донедавна єдині структури в Україні, які дійсно намагалися перевіряти ланцюжок власності компанії, були банки. Минулого 2021 року, наша країна зробила крок вперед на зустріч прозорості бізнесу, зобов’язавши компанії розкривати структуру власності державі через подання відповідної інформації реєстраторам при вчиненні юридично значимих дій. Цей процес був запущений, але виявив абсолютну неготовність системи реалізувати відповідні норми. Так, ми зіткнулись із величезними чергами, нерозумінням як зі сторони бізнесу, так зі сторони реєстраторів. Крім цього, виникала ціла низка питань, що робити в нестандартних ситуаціях, як розкривати вигодонабувачів неприбуткових організацій, які взагалі не мають КБВ в класичному розумінні.
Внаслідок всіх проблем, які виявилися на початкових етапах, строк розкриття продовжили до літа цього 2022 року. І тут вже через військову агресію російської федерації знову не вдалося досягти поставленої мети – зробити український бізнес більш прозорим.
Тому, на сьогодні в нашій країні все ще залишається ризик «відмивання коштів» через неефективні заходи зі встановлення кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) і контролю над ними. Так відбувається, оскільки інформація, яка вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (надалі – ЄДР) стосовно бенефіціарного власника юридичної особи ніяким чином не перевіряється на актуальність та достовірність.
Через такий стан справ, українському бізнесу закритий щлях до відкриття рахунків в європейський банках, ускладнений шлях до отримання інвестицій, а крупні донори шукають виконавців серед міжнародних компаній, які створюють представницькі офіси в Україні.
Цю проблему чудово розуміють і в політичному керівництві країни, оскільки Верховна Рада України повернулася до розгляду законопроекту, запропонованого ще у вересні 2021 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів валідації інформації про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності юридичних осіб» №6003 (надалі – Законопроект №6003).
На початку липня цього року даний законопроект отримав висновки (які містять переважно формальні зауваження до тексту законопроекту) та його було прийнято за основу із скороченням строку підготовки.
Законопроект №6003 містить у собі три головні нововведення:
1) встановлення механізму внесення до ЄДР інформації про можливу недостовірність інформації та наступну перевірку достовірності інформації про кінцевого бенефіціарного власника або структуру власності суб’єкта господарювання-клієнта суб’єкта первинного фінансового моніторингу у разі виявлення таким суб’єктом первинного фінансового моніторингу в результаті здійснення належної перевірки розбіжностей між даними про кінцевого бенефіціарного власника або структуру власності клієнта, зібраними таким суб’єктом первинного фінансового моніторингу, та такими даними у ЄДР.
2) запровадження відповідальності юридичних осіб за внесення до ЄДР завідомо неправдивих відомостей про кінцевого бенефіціарного власника таких юридичних осіб або про його відсутність.
3) визнання таким, що не становить порушення професійної таємниці відповідних суб’єктів первинного фінансового моніторингу, повідомлення держателю ЄДР такими суб’єктами про виявлені розбіжності між даними про кінцевого бенефіціарного власника або структуру власності клієнта, зібраними такими суб’єктами первинного фінансового моніторингу, та такими даними у ЄДР.
Якщо спростити – пропонується встановити обов’язок для окремих суб’єктів повідомляти реєстратора про невідповідність інформації про КБВ, що міститься в ЄДР. Якщо такий факт буде виявлено, то на відповідну юридичну особу буде накладено штраф в розмірі від 1000 до 3000 НМДГ (від 17000 до 51000 грн).
До суб’єктів, що повинні будуть повідомляти про невідповідність інформації пропонують віднести всіх суб’єктів первинного фінансового моніторингу, а саме:
- банки;
- страхові компанії;
- платіжні організації;
- оператори поштового зв’язку;
- учасники організованих товарних ринків, ринків капіталу;
- аудиторські та бухгалтерські компанії;
- податкові консультанти, адвокати;
- адвокатські об’єднання та бюро;
- юридичні компанії та інші.
Повний перелік міститься в ч. 2 ст. 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
В тому випадку, якщо хтось із вищезазначених суб’єктів повідомить держателя Єдиного державного реєстру (Міністерство юстиції України) про невідповідність інформації про КБВ, то в подальшому здійснюються наступні заходи:
- За направленням Мінюстом вказівки державному реєстратору – до ЄДР вноситься відмітка про можливу недостовірність інформації про КБВ.
- Державний реєстратор звернеться до юридичної особи з вимогою надати пояснення щодо виявленої можливої недостовірності інформації та підтвердити зазначені відомості.
Вже зараз можна передбачити ризики такого статусу – це відмова всіх або майже всіх банків працювати із зазначеним суб’єктом господарювання і закриття наявних рахунків. Це може стосуватися і інших суб’єктів первинного фінансового моніторингу.
Більше того, для суб’єктів первинного фінансового моніторингу також встановлюється відповідальність за неподання інформації про невідповідність інформації про КБВ у розмірі до 51 000 грн. При цьому, норма сформульована таким чином, що якщо, наприклад, банк повідомить про невідповідність інформації про КБВ, а інші суб’єкти – ні, то їх всіх можуть притягти до відповідальності. Водночас, ми розуміємо, що нашим законодавством закріплено досить широкий перелік суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які можуть обслуговувати одного суб’єкта господарювання та, які ризикують бути притягнутими до відповідальності.
В цілому Законопроект №6003 поки пройшов тільки перше читання. Можливо, в нього ще буде внесено зміни, але шанси його прийняття досить високі, враховуючи міжнародні зобов’язання України. Якщо його приймуть в існуючій редакції, зважаючи на негативний досвід роботи контролюючих органів в Україні, то до відповідальності можуть притягатися компанії зі складною структурою власності, які не порушували жодних норм. Вся їх вина буде лише в тому, що вони не змогли (або не встигли) отримати відповідну інформацію від осіб, які знаходяться в кінці «багатоповерхових» структур. Очевидно, що дана законодавча ініціатива мала на меті зробити український бізнес більш прозорим, однак даний законопроект слід доопрацювати, враховуючи зауваження практикуючих юристів, які спеціалізуються на розкритті структури власності.
