Коли бачите негативну інформацію про банки варто розрізняти моменти інформаційних кампаній, які у своїй основі мають певне реалістичне підґрунтя, та моменти замовленої сірої PR-кампанії, базованої на абсолютно фейкових фактах. Про це заявила виконавчий директор Національної асоціації банків України Олена Коробкова, пише Український бізнес ресурс.
«Коли ж ми просто говоримо про замовну кампанію, яка спрямована на те, щоб завдати репутаційних збитків організації або персонально людині, в ній немає нічого спільного з реальністю і вона розміщується на третьосортних ресурсах», - зазначила експерт.
Олена Коробкова вважає, що «чорна» кампанія проти банків у більшості випадків не має об'єктивного підґрунтя.
Український бізнес ресурс наводить ряд прикладів таких атак. Найбільш свіжий із них - недавній суд IBOX Bank із виданням Mind.UA (ТОВ «Фьючер Медіа») про захист особистого немайнового права на недоторканність ділової репутації. В липні місяці Господарський суд Києва задовольнив вимоги банку і визнав недостовірною опубліковану інформацію.
В даному випадку суд розглянув заяву фінустанови лише за 4 місяці, а ось юристи Національного банку України вже два роки намагаються довести недостовірність слів народного депутата Олександра Дубинського щодо створення керівництвом центрального банку «злодійських схем». І судова тяжба досі
триває.
У випадку з іншою фінустановою - МТБ БАНКом - спостерігається явне маніпулювання фактами з підмішуванням яскравого негативу.
Трохи передісторії: два роки тому НБУ оштрафував п'ять банків: МТБ БАНК, Банк Восток, «РВС Банк», Альпарі Банк і ПАТ «Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках». Заходи впливу були прийняті з різних причин. У ЗМІ почала з'являтися інформація тільки щодо одного суб'єкта з п'яти - МТБ БАНКу, який звинувачували у відмиванні коштів більш ніж на мільярд гривень. Потім, коли юристи банку успішно оскаржили санкції НБУ в суді - почалася нова хвиля негативу з заявами про підкуп суддів і т.п. Хоча сам регулятор не обмовився жодним словом про необ'єктивність судового розгляду, заявивши лише, що виконав рішення суду в добровільному порядку.
Керуючий партнер адвокатського об'єднання «Ліга незалежних адвокатів», адвокат, яка супроводжує діяльність ПАТ «МТБ БАНК» Ольга Чайка зазначає, що спочатку юристи намагалися спростувати недостовірну інформацію шляхом медіації. «Більшість із редакцій негайно видалили неправдиві дані, інші - ні. Це здебільшого сайти, які не дуже переймаються достовірністю даних у своїх статтях. До них і були адресовані позови про захист честі, гідності і ділової репутації », - зазначила вона.
На думку Ольги Чайки, замовниками подібних інформаційних атак на банки і його топ-менеджмент зазвичай є недобросовісні або незадоволені клієнти. Вона додала, що існує ряд недоліків в українських законах щодо контролю за сайтами. Особливо за тими, які спеціалізуються на поширенні фейкової інформації.
«Згідно законодавству, відповідальність за недостовірну інформацію на інтернет-ресурсах несе автор статті або власник сайту. Дуже часто власники цих сайтів зареєстровані за межами країни, що ускладнює процедуру встановлення правопорушника і притягнення до відповідальності цих суб'єктів», - зазначила Ольга Чайка.
Втім, щоб не стати жертвою фейків важливо розуміти кілька основних речей, які відрізняють будь-яку «утку» від достовірної інформації. Це практично завжди обов'язково наклеп якщо:
- «сенсація» розміщена і кілька разів поширена тільки на незареєстрованих сайтах із сумнівною репутацією без публікацій у зареєстрованих виданнях або на інформаційних ресурсах офіційних органів влади;
- заяви негативного характеру надходять від людей із заплямованою репутацією, незрозумілих громадських організацій або першоджерелом інформації є фейковий аккаунт в соціальних мережах;
- «викривальні» статті практично в один і той же час з'являються на різних ресурсах із ідентичними або дуже схожими назвами;
- відсутні коментарі другої сторони і будь-якої офіційної посадової особи.
Адвокат, партнер юридичної компанії ILF Олексій Харитонов зазначає, що негативна інформація на сайтах про банки та його керівництво не дуже поширене явище. «Замовні матеріали з'являються із завидною періодичністю на керівництво НБУ і ряд банків, серед яких ПриватБанк, МТБ БАНК, таінші», - зазначив він.
Юрист заявляє, що сайти для таких інформаційних атак вибирають третьосортні з вельми сумнівною репутацією. «Згідно судової практики, інтернет ЗМ І прирівнюються та мають такі ж гарантії діяльності як друковані ЗМІ. Суди довгий та дорогий інструмент захисту своїх прав. Дифамаційні процеси можуть тривати 2, 3 і 4 роки», - говорить Олексій Харитонов.
Він радить вимагати від видань, які опублікували негативну інформацію, дати банку право на відповідь, коментар або пояснення із цього питання. «Якщо серйозний інформаційний ресурс розміщує негатив про банк, безумовно він надасть можливість банку на коментар. Однозначно потрібно виступати з публічною позицією, надіслати певні документи», - роз'яснює Харитонов.
За його словами, ситуація значно складніше, коли наклеп опублікували зливні бочки - чорні сайти. «Єдиних уніфікованих лік від такої ситуації немає. У цій ситуації, напевно, доцільно розглянути судовий метод захисту. Звернутися з позовом до суду, однозначно висвітлювати це в ЗМІ та притягувати до відповідальності. Якщо сайт зареєстрований за кордоном, то можна спробувати розглянути справу в порядку окремого провадження», - резюмував він.
Рішення суду, як мінімум, виявить непричетність банку та його керівництва до тих діянь, в яких його звинувачують. І як видно багато банків у своєму арсеналі вже мають успішні кейси з захисту честі, гідності та ділової репутації. Крім цього, як радять всі експерти, коли почалася інформаційна атака на банк - головне не мовчати і спростовувати недостовірні заяви.
ОПУБЛІКОВАНО НА: https://zib.com.ua/ua
