Законопроєкт про запобігання загрозам нацбезпеці, пов'язаних з надлишковим впливом осіб, що мають значну економічну та політичну вагу в громадському житті, може знизити вартість їхніх закордонних активів, вважають опитані агентством “Інтерфакс-Україна” юристи.
Для компаній, зареєстрованих за кордоном та тих, що належать олігархам або контролюються ними, прийняття законопроєкту може мати негативні наслідки. Зокрема він може зменшити вартість закордонних активів.”, — вважає юристка ILF Ганна Михайлішина.
На її думку, у випадку прийняття законопроєкт слугуватиме превенцією для прийняття важливих рішень держслужбовцями в умовах конфлікту інтересів, що значно вплине на управлінську діяльність у країні. Разом з тим юристка зазначила, що законопроєкт встановлює заборону особам, внесеним до реєстру олігархів, бути покупцем (бенефіціаром покупця) у процесі приватизації об'єктів великої приватизації.
“Вказані обмеження дозволять мінімізувати ризик здійснення олігархами тотального контролю над цінами та об'ємом пропозицій на ринку, дасть поштовх до розвитку малого та середнього бізнесу. Заходи, передбачені законом, дозволять досягти максимальної прозорості економічних відносин та створити рівні можливості для будь-яких компаній на участь у бізнес-процесах нашої держави”, — сказала вона.
Своєю чергою голова комітету Асоціації юристів України з конституційного права Микита Жуков зазначив, що законопроєкт передбачає як наслідки для тих, кого СНБО визначив олігархом та вніс у відповідний реєстр, так і осіб, що мали контакт з олігархом. Зокрема олігархам забороняється робити внески (прямо або опосередковано) на підтримку політичних партій, бути покупцем в процесі приватизації. Крім того, олігархи зобов'язані подавати декларацію особі, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування.
При цьому для осіб, що мали контакт з олігархом, наслідки полягають лише в необхідності подавати декларацію про такі контакти. Жуков зазначив, що під контактом з олігархом мається на увазі зустріч та розмова (зокрема онлайн) будь-якого змісту.
“Порушення обов'язку надання декларації про контакти, передбаченого цією статтею, є підставою для залучення до політичної та/або дисциплінарної відповідальності. Одразу постає питання: а що саме автор законопроєкту розуміє під терміном “політична відповідальність”, — сказав він.
Жуков також сказав, що, виходячи з актуального тексту законопроєкту, незрозуміло, як буде фіксуватися контакт з олігархом. Також незрозуміла ще низка моментів, зокрема чому контакт з олігархом на офіційному заході не призводить до подання декларації, а такий самий контакт, наприклад, в органі держвлади призводить, а також чи може вважатися контактом вітання з боку самого олігарха.
“До інших наслідків, крім вже перерахованих, контакт з олігархом не призводить. Більш того, у контексті контактів з олігархами дія законопроєкту не розповсюджується на приватних осіб, приватні національні та закордонні компанії. Також він не несе інших наслідків для самих олігархів”, — сказав Жуков.
Як повідомлялося, президент України вніс у Верховну Раду законопроєкт “Про запобігання загроз національній безпеці, пов'язаних з надлишковим впливом осіб, що мають значну економічну або політичну вагу в громадському житті (олігархів)” 2 травня, він був зареєстрований під №5599. Його текст був опублікований на сайті парламенту наступного дня. Законопроєкт зокрема пропонує зобов'язати публічних службовців подавати декларацію про контакти з олігархами, внесеними до відповідного реєстру. Згідно з законопроєктом, публічний службовець після контакту з олігархом або його представником не пізніше наступного дня після цього має заповнити на офіційному сайті Ради національної безпеки та оборони України декларацію про контакти.
Пояснюється, що контактом вважається зустріч та розмова, зокрема онлайн, будь-якого змісту. При цьому особи, внесені до реєстру, та їхні представники мають перед початком зустрічі або розмови повідомляти публічним службовцям дані про себе та осіб, які їх представляють. Обов'язок надавати декларацію розповсюджується на президента України, спікера ВР, нардепів, прем'єра та
віцепрем'єрів, міністра, голову СБУ, генерального прокурора, голову Національного банку та заступників всіх цих осіб. Декларацію також мають заповнювати судді Конституційного суду, судді, керівник постійного створеного президентом допоміжного органу та його заступники, голови та члени Національної рад з питань телебачення та радіомовлення, Антимонопольного комітету, Рахункової палати, Центральної виборчої комісії, Вищої ради правосуддя та інших державних колегіальних органів. Серед посадових осіб, зобов'язаних подавати декларацію про контакт, — секретар СНБО та його заступники, Фонду держмайна, Національного агентства з питань запобігання корупції, директора Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки та їхні заступники.
Також в переліку декларантів: уповноважений Верховної Ради з прав людини; держслужбовці, які обіймають посади державної служби категорії “А”; голови місцевих держадміністрації, їхні перші заступники та заступники; військовослужбовці
Збройних сил України та інших військових формувань, яким призначено вище військове звання; особи керівного складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким призначене вище спеціальне звання. Згідно з законопроєктом, порушення цього обов'язку є підставою для залучення особи до політичної та дисциплінарної відповідальності.
Декларація про контакти має містити дані про того, хто подав інформацію, про внесених до реєстру олігархів та їхніх представників, з якими відбувся контакт, дату та місце бесіди та короткий її зміст. У перехідних положеннях до законопроєкту вказано, що дія закону буде обмежена 10 роками. Також Кабінет міністрів має протягом 3 місяців привести свої нормативно-правові акти у відповідність з законом після набуттям його чинності, а також забезпечити приведення міністрами та іншими центральними органами виконавчої влади їхніх нормативних актів відповідно до закону.
ОПУБЛІКОВАНО НА: https://www.interfax.ru/
