Біль, шок, страх, ненависть та віра, що переможемо і неодмінно відновимо, відбудуємо, зробимо ще краще. Такий наш національний хід мислення, закладений генетично сторіччями боротьби з імперіями та славетними історіями повстання квітучої землі з попелу. Внаслідок безпрецедентних за своєю жорстокістю російських бомбардувань, сотні тисяч українських родин вже втратили своє житло, вимушено переїхали в інші регіони України чи за кордон, плекаючи мрію повернутися на рідну землю. Сотні українських підприємств, великих і маленьких, втратили повністю або частково інфраструктуру, яка забезпечувала існування їх бізнесу. Але, ледве оговтавшись від уламків, пожеж і втрат, починають з нуля або перевозять врятовану частину виробництва в інші частини країни, зберігають робочі місця, платять податки та підтримують ЗСУ. Вартість втрат надзвичайно велика, українська влада вже активно працює з міжнародними партнерами над пошуком джерел для компенсацій цих збитків та допомоги на відновлення країни. І ми віримо, що все в нас вийде. Але після перемоги нас чекає довгий і рутинний процес підрахунку збитків, їх належної фіксації та бюрократичних процедур з отримання коштів.
Ми віримо, що ця війна увійде в історію як безпрецедентна у багатьох аспектах. Сподіваємось, вона дасть поштовх для перегляду норм міжнародного права та ролі існуючих міжнародних інституцій. Але, моделюючи рішення щодо майбутніх компенсацій за збитки, нанесені внаслідок бойових дій, слід проаналізувати й сучасний міжнародний досвід. З цього і почнемо.
За даними Недержавного аналітичного центру “Українські студії стратегічних досліджень” в 2021 році збройних конфліктів у світі налічувалось 40 (ця кількість включає збройні зіткнення між державами, зіткнення між ворогуючими сторонами в межах території однієї держави, як правило, за підтримки ззовні). Враховуючи те, що застосування військової сили, на жаль, супроводжується заподіянням збитків цивільному населенню, руйнуванням інфраструктури, у національних правопорядках зарубіжних країн, які зіткнулись з війнами, вже розроблені відповідні механізми допомоги громадянам, майно яких постраждало від військових дій.
Міжнародний досвід отримання компенсацій за кордоном
Одним із прикладів країн, де функціонує постійний позасудовий порядок відшкодування за руйнування через воєнні дії – Ізраїль. З урахуванням того, що ізраїльтяни перебувають у конфлікті з палестинцями, що триває вже десятки років та зазнають періодичних ракетних обстрілів ізраїльської території палестинськими бойовиками, питання відшкодування матеріальної шкоди стоїть надзвичайно гостро. Відповідно, владою Ізраїлю було прийнято рішення про утворення спеціального Компенсаційного фонду, де акумулюються кошти платників податку на майно. Саме завдяки коштам цього фонду громадянам відшкодовуються прямі та непрямі збитки, завдані внаслідок воєнних дій. Подача онлайн-заявок на компенсацію збитків здійснюється через офіційний сайт Головного податкового управління Ізраїлю. Більш того, для постраждалих розроблена спеціальна інструкція, де покроково пояснюються дії, які слід вжити громадянину для реалізації права на відшкодування, а також роз'яснення щодо ''пакету'' документів, який має зібрати особа для отримання компенсації (зокрема, для об'єкта нерухомості - акт оцінки пошкоджень, який складається працівниками Компенсаційного фонду, документи, що підтверджують право власності на майно тощо). Щодо предметів побуту, то відповідно до законодавства Ізраїлю, вони підлягають страхуванню і у разі пошкодження, компенсація сплачується на основі спеціального ''прейскуранта'' (залежно від виду майна та залежно від розміру сім'ї). Цікаво, що громадяни Ізраїлю мають право отримати кошти за пошкоджені, внаслідок воєнних дій транспортні засоби, а власники бізнесу, які змушені були зупинити виробництво, мають право отримати відшкодування не тільки прямих збитків (наприклад, за пошкоджене обладнання), але й упущену вигоду.
Щодо інших країн, які зазнали руйнувань через війну, то здебільшого компенсація громадянам здійснювалась на основі рішень урядів та відповідно до спеціально розроблених державних програм. Наприклад, у Молдові сума компенсації особам, які постраждали через збройний конфлікт у Придністров'ї, для пошкоджених будівель – виплачувалась, за рішенням уряду, у межах реальної шкоди; для предметів домашнього господарства – у межах заявлених збитків, але не більше 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на одну сім'ю). Крім цього, виплачувалась компенсація за пошкоджені транспортні засоби. У Грузії постраждалим від збройного конфлікту в Південній Осетії виплачувалась компенсація за нерухоме майно, що залишилося на окупованих територіях. Причому таке право могло передаватись у спадок. Також уряд Грузії розробив програму надання житла для внутрішньо переміщених осіб, яка включала: можливість приватизації житла, в якому люди проживали протягом тривалого часу, переселення внутрішньо переміщених осіб у відновлені або новозбудовані будинки або надання одноразової компенсації у розмірі 10 тис. доларів США.
Як громадяни України зможуть отримати компенсацію за знищене/пошкоджене житло або майно?
За попередніми даними, внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, за місяць бойових дій, втрати нашої держави перевищили трильйон доларів (ця сума включає завдані збитки інфраструктурі та економіці, а також майбутні втрати у наступні роки). Багато громадян України через авіаудари та безперервні бомбардування втратили житло або майно. Український бізнес продовжує зазнавати величезних матеріальних втрат, оскільки війна спричинила повну зупинку 50% українських підприємств, а інша половина працює на межі своїх можливостей.
Зважаючи на міжнародний досвід, в Україні найближчим часом потенційно може розвиватися позасудовий порядок отримання компенсації. Це означає, що громадянин, чиє житло або майно зруйноване або пошкоджене, внаслідок бойових дій матиме змогу звернутись до місцевих органів влади із відповідною заявою, доказами заподіяння шкоди та в рамках відповідної процедури зможе отримати грошові кошти. Не виключено також, що будуть створені державні програми спеціально для внутрішньо переміщених осіб, які б давали можливість отримувати житло шляхом придбання у власність, отримання пільгового кредитування, оренди на пільгових умовах чи іншим чином.
Не дивлячись на те, що на сьогодні процедура отримання компенсації за житло та майно, яке було пошкоджене або зруйноване, внаслідок військової агресії РФ відсутня, такий механізм буде невдовзі розроблений, оскільки це питання наразі є одним з першочергових. Можна також припустити, що відшкодування будуть здійснювати коштами «міжнародних донорів» (міжнародних організацій, міжнародних благодійних фондів, комерційних структур), які на безповоротній основі надаватимуть необхідні ресурси. Щобільше, наразі для створення такого механізму отримання компенсацій формуються усі необхідні передумови, а саме:
- Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.03.2022р. № 202-р створено окремі банківські рахунки “Фонду відновлення зруйнованого майна та інфраструктури”. Дані рахунки відкриті з метою акумулювання коштів, в тому числі валютних надходжень із-за кордону, аби витратити їх надалі на відбудову зруйнованого майна.
- У застосунку Дія вже з'явилась можливість реєструвати зруйноване та пошкоджене майно і залишати заявки на відшкодування.
- Фіксування збитків, яких зазнала держава та громадяни України, внаслідок російської агресії відбувається, в тому числі через електронний ресурс «Росія заплатить» (https://damaged.in.ua/), де громадяни можуть повідомити про завдану їм матеріальну шкоду, заповнивши електронну форму. Надалі уряд буде використовувати дану інформацію для оцінки збитків.
- Постановою КМУ від 20.03.2022р. №326 затверджено ''Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації'', який визначає процедуру визначення шкоди та збитків, завданих країні в цілому, внаслідок збройної агресії Російської Федерації (в тому числі втрати житлового фонду і об’єктів житлово-комунального господарства).
- 24.03.2022р. у Верховній Раді України зареєстровано Проєкт Закону України ''Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації'' №7198, який визначає правові та організаційні засади надання компенсації, однак потребує доопрацювання.
Потрібно також пам'ятати, що в основі успіху отримання бажаної компенсації лежить належне фіксування збитків та формування доказової бази (про що більш детально йтиметься у наступній публікації). Наразі висновки є такими:
Збитки будуть компенсуватися. Джерела та процедури наразі неможливо точно передбачити, але можна прогнозувати потенційні сценарії. Що можна і треба робити вже зараз? Фіксувати всі руйнування, збирати докази, спираючись на наявні міжнародні практики, та процедури, що вже врегульовані українським урядом, відстежуючи всі новації, що будуть запропоновані. Усвідомити, що автоматично це навряд чи буде відбуватись, тому підготуватися до певних рутинних бюрократичних процедур та очікувань. Потрібно вірити, що ми своє відвоюємо і відбудуємо! І партнерської підтримки всього свідомого світу, а також один одного нам має вистачити на створення вільної, квітучої та незалежної Країни!
А ми вас обіймаємо, уважно стежимо за динамікою розвитку подій у питаннях відшкодування збитків і відповідально тримаємо в курсі.
