9 жовтня 2020 р.

Кейси ILF. Оскарження неправдивої інформації

Трапляється, що право людини на повагу з боку інших осіб до її честі, гідності та ділової репутації порушується. Таке явище називається дифамацією, воно не рідко зустрічається в юридичній практиці.

Клієнтів, які найчастіше стають “жертвами” розповсюдження неправдивої інформації, можна умовно розділити на два типи. Перший — особи, що планують займати або вже займають високі посади у держапараті або великих корпораціях. Саме про них сьогодні і піде мова.

Який був запит в клієнта

До мене звернулася людина, яка вже багато років працювала у сфері енергетики та постійно подавалася на керуючі посади на великих підприємствах. Під час одного з конкурсів особа, яка хотіла посісти аналогічну посаду, почала проти клієнта брудну, але дуже ефективну боротьбу.

За ініціативи цієї особи опублікували матеріали про те, що наш клієнт брав участь у тіньових схемах, поставляв енергію на окуповані території. Також казали, що він взагалі є рідкісним шахраєм та іноземним шпигуном.

Ця інформація викликала неабиякий ажіотаж у ЗМІ. Знайшлися відповідальні активісти, які почали завалювати КМУ, Облдержадміністрацію та інші органи зверненнями, що нашого клієнта варто суворо покарати, а не саджати у крісло керівника.

До речі, дуже часто цими активістами та борцями за справедливість і є люди, які зливали фейки — така собі схема для затоплювання конкурентів. І вона дійсно дієва, адже в осіб, які хочуть обіймати високі пости, репутація повинна бути кришталево чистою. Тож логічно, що нашому клієнту почали ставити багато питань щодо правдивості опублікованого.

Які були наші дії

У такій ситуації є два варіанти дій. Перший — спробувати мирно домовитися з власником сайту, щоби він видалив неправдиву інформацію. Буває, що цей спосіб спрацьовує.

Іноді встановити хто є власником сайту дуже важко або взагалі неможливо, адже домен сайту зареєстрований не в Україні. Це, до речі, досить розповсюджена практика. Наприклад, популярний сайт antikor.com.ua, на якому публікується багато статей з чорним піаром, зареєстрований в Чехії (перевірити місце реєстрації сайту можна через сервіс “Whois”). У таких випадках треба звертатися до суду з заявою про встановлення факту недостовірної інформації. Звісно, попередньо цей факт треба довести.

У нашому випадку також довелося діяти через суд. Ми проаналізували практику національних судів та ЄСПЛ, зібрали довідки з МВС та СБУ про відсутність судимості та кримінальних проваджень, де клієнт зазначався б як звинувачуваний або підозрюваний. Також зробили необхідні електронно-технічні та лінгвістичні експертизи.

У цій ситуації було важливо діяти оперативно, адже сайти почали розповсюджувати фейки сигнальним методом: стаття з'являлася на порталі на який час, потім видалялася та публікувалася на іншому.

Як вирішилася ситуація

У підсумку нам вдалося через суд видалити неправдиву інформацію, яку розповсюджували про нашого клієнта, та зберегти чистоту його ділової репутації. Таким чином претензії до нього були вичерпані.

У період судових розглядів наш клієнт продовжував брати участь у посадових конкурсах, тож фейкові інфоприводи виникали час від часу. Але він вже мав на руках пакет документів, які автоматично спростовували написане.