5 лютого 2020 р.

Штрафи 2020 за порушення прав найманих працівників

Уже третій день в Україні діють нові розміри штрафів за порушення законодавства про працю. 12 грудня Верховна Рада України прийняла відповідний закон про внесення змін до КЗпП України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/378-20#n15), а 2 лютого він набув чинності.  

Всім роботодавцям варто детально розібратися в нововведеннях, щоб знати свої права і розуміти, які є можливості для захисту на випадок, якщо у інспекторів Держпраці будуть до вас претензії.

Отже, що саме зміниться та які наслідки це матиме для бізнес-сфери в цілому, - давайте розберемо на прикладі конкретних порушень. Всі розміри штрафів вказані із розрахунку мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Які та як саме зміняться суми штрафів в новому році

1. Допуск до роботи неоформленого працівника або виплата заробітної плати в конверті

Раніше за таке порушення було передбачено штраф у розмірі 30 мінімальних зарплат (МЗП), за новими правилами – лише 10 МЗП (47 230 грн) за кожного неоформленого працівника.

Найцікавіше тут те, що для роботодавців-платників єдиного податку 1-3 груп за перше таке порушення має бути винесене попередження, а не одразу штраф, як було до цього. Насправді, саме серед цих роботодавців найбільше порушників. Адже малому бізнесу досить складно вести кадровий облік. Для цього доводиться наймати окремого працівника і платити йому зарплату - що часто є непомірним навантаженням для малого та середнього бізнесу

Тому такою нормою законодавець дає єдинникам право на помилку. Таких роботодавців в України досить багато. Станом на липень 2019 року: 174 297 компаній (15%) і 1,3 млн ФОП (70%). Прослідкувати за всіма державі буде важко, що знову може призвести до збільшення тіньової зайнятості.

Однак, якщо комусь все ж таки не пощастить і у нього двічі протягом двох років інспектори виявлять неоформлених працівників, його чекає штраф вже у розмірі  30 МЗП (141 690 грн). І це стосується не лише роботодавців-платників єдиного податку 1-3 груп. Таке ж покарання чекає і на інших роботодавців, які повторно вчинять порушення, пов’язане із неоформленими трудовими відносинами.

2. Недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці.

Це порушення було найбільш  коштовним для роботодавців - 10 МЗП за кожного працівника, якому “недоплатили”. За такі порушення роботодавців штрафували досить часто, а суми часто сягали сотней тисяч гривень. Це пов’язано із тим, що за незначне (в фінансовому плані) порушення (наприклад, неоплату в подвійному розмірі навіть однієї години надурочної роботи) часто накладалися необґрунтовано великі штрафи. Крім того, Держпраці досить легко довести факт такого порушення, оскільки воно зазвичай зафіксовано документально у самого роботодавця, в тому числі у податковій звітності.

Тепер за те ж саме роботодавець заплатить всього 2 МЗП (9 723,00 грн. ) за кожного працівника щодо якого вчинено порушення. Саме тому це - позитивна зміна і співмірний розмір покарання.

3. Недотримання гарантій для працівників, залучених до військової та альтернативної (невійськової служби).

Тут зменшується розмір штрафу за порушення з 10 МЗП до 4 МЗП (18 892,00 грн.) за кожного працівника,  стосовно якого скоєно порушення. При цьому, до юросіб та ФОП, які використовують найману працю, та є платниками єдиного податку 1-3 груп буде застосовано попередження.

 4. Недопуск до перевірки з питань виявлення тіньової зайнятості

Якщо раніше за таке порушення Держпраці вправі було накласти на роботодавця штраф у розмірі 100 МЗП (!), то тепер максимальний штраф 16 МЗП (75 568,00 грн).

У такої зміни буде дуже цікавий наслідок. Ймовірно, що роботодавець, до якого прийшли з перевіркою інспектори Держпраці, і який має двох неоформлених працівників - просто не пустить перевіряючих на територію компанії чи підприємства. Штраф за недопуск буде меншим, ніж за двох неоформлених.

Зменшення розміру такого штрафу, скоріш за все, призведе до то, що його будуть застосовувати частіше.

 5. Інші порушення законодавства про працю

Тут все не просто. З першого погляду, розмір штрафу не змінюється - одна МЗП (4 723 грн). Однак, зараз він буде накладатися за кожне окреме порушення законодавства про працю, а не за всі в сукупності. Наприклад, відсутність посадових інструкцій та правил внутрішнього трудового розпорядку - це будуть дві окремих підстави для накладення штрафу. Тобто за такі порушення доведеться, по суті, платити більше, ніж раніше.

Більше того, новий закон вводить додаткову підставу для штрафу: повторне протягом року інше порушення законодавства про працю. І такий штраф буде складати вже 2 МЗП (9 446 грн).

Тобто, якщо у одного і того ж роботодавця двічі протягом року буде виявлено порушення, наприклад, відсутність Правил внутрішнього трудового розпорядку, і він його не усуне, то штраф складатиме на перший раз 4 723 грн, а вдруге - 9 446 грн.

Інші розміри штрафів не змінюються. Інші - це недопуск до перевірки з загальних питань та порушення строків виплати більш ніж на 1 місяць. За кожний з них передбачений штраф у розмірі 3 МЗП: 14 169 грн.

Інші зміни щодо штрафів 2020

Крім зміни розмірів штрафів цей закон ще цікавий й новими умовами виплати штрафів.

По-перше, якщо протягом десяти банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, роботодавець сплатить його в розмірі 50% від загальної суми, він вважатиметься таким, що сплатив його у повному розмірі. 

Як на мене, це можливість для роботодавців, до яких прийшли інспектори і у яких по факту є неоформлені працівники, взагалі їх не допускати. Достатньо буде сплатити штраф у розмірі 8 МЗП (37 784 грн) - 50% від 16 МЗП за недопуск. І не мати потім проблем з оспорюванням штрафу в суді і оплатою послуг адвокатів.

По-друге, якщо роботодавець виконає вимоги припису інспекторів Держпраці та своєчасно усуне виявлені порушення, на нього взагалі не може бути накладений штраф. Однак, таке правило не поширюється на порушення:

- в частині неоформлених трудових відносин,

- недопуск до перевірки з питань виявлення неоформлених працівників, 

- за повторне інше порушення законодавства про працю.

Таким чином, можна справді казати про зменшення тиску на роботодавців хоча б в частині розміру штрафів від Держпраці за порушення трудового законодавства. Я впевнений, що вже скоро ми побачимо наскільки такі зміни стануть позитивними для бізнесу і для держави.