Коронавірус змінив підходи до організації бізнеспроцесів багатьох компаній. Більшість перейшла на дистанційну роботу, й навіть із закінченням обов'язкових карантинних обмежень вони продовжують працювати в такому режимі.
Як цей підхід змінив компанії і як він впливає на їхніх клієнтів?
Із прискоренням темпів життя змінюються підходи до організації бізнесу. Трендом нашого часу стала гіг-економіка – принципово новий підхід до побудування корпоративних відносин між роботодавцем та працівником.
Що таке гіг-економіка
Зараз людство живе на високих швидкостях. І чим вони більші, тим актуальніше стає питання ефективності працівників та їхньої орієнтованості на результат.
Гіг-економіка – відносно нове поняття в бізнесі. Часто її називають економікою фрілансерів, адже під цим поняттям розуміється середовище, у якому людей тимчасово залучають для виконання конкретних проєктів.
Наразі така модель відносин найбільш популярна серед IT-спеціалістів. Проте цей формат починають переймати й представники наукових і творчих професій. Наприклад, у США вже понад 30% працівників працюють за таким принципом.
Основами гіг-економіки є відхід від стандартного графіка з 9 до 18, робота поза штатом, можливість працювати над декількома проєктами одночасно. Робота в такому форматі мотивує людей швидше виконати завдання. Компанія отримує свій профіт – не витрачає гроші на утримання штату.
Працюючи за новими бізнес-принципами, люди стають більш відповідальними й усвідомленими, адже їхня діяльність не обмежується рутиною та спонукає до постійного розвитку. З підвищенням кваліфікації зростає й кількість замовлень та сфер, де можна застосовувати та покращувати свої навички. Як наслідок, зростає прибуток.
Класичний та гіг-підхід – у чому різниця
Порівняйте гру акторів двох різних театрів. У першому їх залучають до окремих проєктів, тож щоби бути затребуваними, їм треба викладатися на повну та постійно покращувати свої навички. У другому актори вже «служать» 40 років і працюють виключно за натхненням, вони вже давно втратили драйв та перестали вражати. Від чиєї гри ви, як глядач, отримаєте більше задоволення? Відповідь очевидна.
Усе це актуально для будь-якої сфери, де співробітник існує тільки в межах свого функціоналу та не орієнтується на результат. Про кінцевого споживача він не думає, тому й не бере на себе зайву відповідальність. Йому достатньо «відсидіти» своє в офісі, мати відчуття стабільності та знати, що роботодавець гарантує йому відпустку, лікарняні тощо. А коли щось піде не так, він перекладе відповідальність на інших та скаже щось на зразок «А це не я, ми всі зробили щось не так».
У проєктній роботі таких підхід не працює, адже тут за кожний етап роботи відповідальна конкретна людина. Це гарантує її залученість та зацікавленість у якості результату.
Юристи залучилися до гіг-економіки швидше, ніж інші спеціалісти, адже сама модель юридичного бізнесу передбачає розрахунок проданих годин та боротьбу за клієнта.
Так, у вас є клієнти, які постійно замовляють у вас одні й ті самі послуги. Їм не треба чогось космічного, головне – якість. Ви та ваша команда працюєте рутинно, але стабільно.
Проте ця стабільність хитка, адже споживчий досвід постійно змінюється. Коли клієнт спробує щось відмінне від вашого – напиклад, конкуренти використали сучасніший підхід чи виявилися швидшими, він почне міряти вашу роботу іншими категоріями. Ваші послуги, які раніше цілком його влаштовували, стають не такими привабливими.
У карантинний час, коли ILF перейшла на нову підприємницьку модель, не всі члени команди схвально це сприйняли. Ми випробували різні інструменти мотивації та підвищення рівня усвідомлення людей, але це не спрацювало так, як хотілося.
У нашому випадку найефективніше спрацювали саме принципи гіг-економіки. Працівники відчули себе частиною процесу та отримали свою частку відповідальності в спільній справі. Це, своєю чергою, зробило безпечнішою позицію замовника. Він здобув гарантію того, що все, що він купив, чесно відпрацьоване й відповідає його очікуванням.
Гра за новими правилами: хто у виграші
Гіг-економіка – дійсно прогресивний підхід, який принесе позитивні зміни для:
- роботодавців та менеджерів – вони зможуть формувати команду залежно від фактичних потреб підприємства;
- споживачів – компанії будуть швидше реагувати на їхні запити та наповнюватимуть ринок дійсно затребуваними товарами та послугами;
- вузьких та кваліфікованих фахівців – вони матимуть змогу працювати одразу на декількох роботодавців, зможуть регулювати вартість своїх послуг та рівень прибутку.
Та є думка, що популяризація такої бізнес-моделі може викликати знецінення традиційної стабільності та соціальних гарантій. Є ризик, що висококваліфіковані працівники дійсно замінюватимуться менш кваліфікованими незалежними виконавцями.
Соціалізація та колектив
Традиційна робота – це не тільки джерело прибутку, а й місце соціалізації та постійного спілкування. За принципами гіг-економіки склад команди, що працює над проєктом, може постійно змінюватися. Через це працівники постійно перебуватимуть в процесі адаптації, а це – додатковий стрес.
Зараз можна вільно обирати: увійти до проєктної команди чи працювати на традиційній роботі. Але що буде, коли цієї можливості не стане? До нових умов адаптується лише частина наявних працівників.
З переходом у гіг-економіку зросте роль HR. Йому необхідно буде вчасно помічати шорсткості в роботі команди та виправляти їх. Якщо в традиційних колективах ці процеси могли саморегулюватися, у нових умовах вони стануть більш помітними.
Гіг-економіка – логічний наслідок масштабних змін, які відбулися у світі впродовж останніх 20 років. Це економіка ефективності, прагнення досягати більшого та можливості вільно мислити. Це справжня еволюція у сфері бізнесу, її не можна зупинити.
Опубліковано на https://mind.ua/
