9 квітня 2019 р. 452

За захистом бренда - до Антимонопольного комітету

Із нападами на бренд часто стикаються не тільки великі компанії, але і маленькі бізнеси, орієнтовані на імпорт якісної, дорогої продукції.

Що робити якщо на ринку з'являється продукт зі схожим зовнішнім виглядом, назвою і покупці почали плутатися, а продажі падати?

 Можна відразу піти в суд, щоб доводити порушення прав інтелектуальної власності. У деяких випадках це буде найкращий варіант, про це пізніше.

Але не варто забувати, що в Україні є ще один орган, який може захистити права власників брендів - Антимонопольний комітет України (АМКУ).

Схожі етикетки на упаковці товару, подібні назви, шрифти, значки та логотипи, невідповідність зазначеного на етикетці складу продукту - це лише невеликий перелік із величезної кількості варіантів того, як можна ввести покупця в оману, отримавши неправомірну і нечесну конкурентну перевагу на ринку.

Приклади нечесної конкурентної гри

Компанія з виробництва спиртних напоїв на лицьовому боці етикетки вказує «Blended 100% Whisky», хоча насправді цей напій не є віскі. АМКУ перевірив технологію виробництва і довів, що продукт виробляється не за технологією віскі і, насправді, відноситься до настоянок.

Цей факт виробник все ж зазначає, але на зворотному боці етикетки і дуже дрібним шрифтом, який зливається з основним фоном, і який на відстані прочитати неможливо. У магазині покупець звертає увагу на етикетку, яка зовні дуже схожа на добре знайому на пляшці віскі всесвітньо відомого бренду (Jack Daniels). Напис «Blended 100% Whisky» підтверджує припущення покупця, що він / вона купує саме віскі. Остаточний аргумент - приємна ціна. На зворотний бік пляшки покупець не звертає уваги, та й написано там дрібним шрифтом - в очі не впадає. Так виробник отримує конкурентну перевагу шляхом поширення неправдивої інформації про власну продукцію.

Або інший приклад: український виробник виноградних вин позиціонує їх як "Грузинські вина" і вказує на етикетках, що вино вироблено виключно на основі виноматеріалів з Грузії. В ході перевірки виявляється, що обсяги грузинських виноматеріалів, поставлених українській компанії, набагато менше обсягів виноматеріалів, необхідних для виготовлення грузинських вин. Це означає, що в складі "стовідсотково" грузинських вин, які продавала українська компанія, містяться виноматеріали українського та іншого походження. Через порушення технології такий продукт не може вважатися грузинським вином. Але споживач не знає і не може знати про це, продовжуючи купувати "100% грузинське".

 Як результат, чесні виробники втрачають покупців, прибуток і в кінцевому підсумку можуть навіть втратити бізнес.

 Як захиститися від недобросовісної конкуренції

 Перш ніж починати розгляд, потрібно переконається в наявності двох фактів:

1. Дії виробника можуть ввести покупця в оману. Виробник або акцентував увагу на конкретних деталях, які можуть дати покупцеві підстави вважати продукт не тим, чим він є насправді, або приховав важливу інформацію про продукти.

 2. Подібні дії виробника ведуть до отримання ним конкурентної переваги.

Антимонопольний комітет України має широкі повноваження для розслідування порушень, але краще самому підкріпити інформацію про недобросовісну конкуренцію доказами. Так буде більше шансів, що АМКУ візьметься за справу і завершить її у вигідному для вас ключі.

Наприклад, в описаній вище ситуації зі спиртними напоями варто було б зробити опитування покупців торгової мережі: чому вони придбали цей продукт, чи помітили, що купують не віскі, а схожий продукт тощо; дослідження ринку, висновок експертів і т.п.

Усе, що зможе довести те, що дії виробника змусили покупця вважати продукт справжнім віскі, і саме це привело їх до покупки продукту.

Чи варто підприємцям боятися санкцій АМКУ

Безумовно. Максимальний розмір штрафу за недобросовісну конкуренцію - 5% доходу (виручки) від реалізації продукції (робіт, послуг) за останній звітний рік. Така сума може серйозно вдарити по бізнесу.

Крім штрафу, Антимонопольний комітет заборонить виробнику поширювати неправдиву інформацію і зобов'яже привести її у відповідність з реальним вмістом продукції. А якщо виробник не погодиться - буде оштрафований ще раз.