— Тетяно, однією з найбільш обговорюваних тем у світі в останні декілька років є ґендерна рівність з акцентом на жіноче лідерство. Як Ви вважаєте, у чому унікальність жіночого лідерства?
— Питання про гендерну рівність виникло більше 100 років тому і не на порожньому місці. Все почалося з руху суфражисток. Жінки в кінці ХІХ століття не могли приймати будь-які рішення без чоловіка, тому вони почали боротися за можливість піклуватися про дітей, розпоряджатися капіталом, активами. Далі жінки почали говорити про виборчі та інші права.
Але все ж у глобальному масштабі не можна стверджувати, що жінки та чоловіки повністю зрівняні у своїх правах. Тому жіноче лідерство — це явище, що виникло скоріше всупереч певним усталеним речам: всупереч традиціям, звичаям, сімейним засадам. Жінки не беруть на себе більше, як це може здаватися чоловікам, а намагаються повноцінно реалізовуватися нарівні з ними. Зараз жінки досягають успіху в тих професіях та спеціальностях, які раніше вважалися суто чоловічими.
Проте існуючий патріархальний підхід, який все ще зберігся у родинах, психологічно давить та заганяє жінок у певні рамки. Говорячи про жіноче лідерство, ми кажемо про руйнування «скляних стель», про подолання тих умовних, невидимих перешкод, які закривають, наче плівкою, та не дають вільно дихати.
— На Вашу думку, чому важливо розвивати жіноче лідерство у професії?
— Відповідь на те, чому це важливо, знаходиться в т.ч. у площині економіки. Будемо відверті — коли ми говоримо про рівність чоловіків та жінок, крім гуманістичних цінностей ми переслідуємо досить прагматичні цілі. Сьогодні жінки-домогосподарки не беруть участі у створенні ВВП, а жінки, котрі працюють, — так.
Якщо ми говоримо про юридичну професію, можу переконливо сказати, що талановитих юристок зустрічаю частіше, ніж талановитих юристів. Під талантом у даному випадку я маю на увазі талант, помножений на дисципліну, працездатність і самовіддачу. Я щиро впевнена, що жінки в цій професії можуть набагато більше, ніж демонструють сьогодні. Практика показує, що їх зупиняє те, про що я говорила раніше — притаманні нашому суспільству традиції та стереотипи. Жінці дійти до певної точки кар'єри, де можна повноцінно реалізувати себе та свої можливості, дуже важко, бо треба постійно розбивати «скляні стелі».
Перефразовуючи питання, хочу наголосити на важливості підтримки жінками одна одної в професії. Як керуючий партнер-жінка (яких на ринку юридичних компаній не так і багато), я бачу сумну тенденцію, коли талановитих молодих дівчат обмежують у професійному розвитку родина та оточення. Тому я намагаюсь мотивувати та підтримувати дівчат, які хочуть досягти у професії багато. Мені здається, що жіноче лідерство у юридичному бізнесі робить більш чесною конкуренцію, якіснішою послугу, прозорішим ринок.
— Як Ви вважаєте, чи створені умови на юридичному ринку для розкриття потенціалу жінок у професії?
— Повернемося до питання загальних соціальних рамок. У світі йде велика дискусія щодо так званих ґендерних квот: відсотку жінок, який повинен бути у парламенті, у державних органах. До цього ставляться напружено, але в цьому є сенс.
Якщо ми маємо за спиною століття нерівноправ’я, то вирівняти ситуацію можна в т.ч. встановивши квоти. Але квоти можна встановити у регульованому полі: в органах місцевого самоврядування, через законодавчу базу, в парламенті тощо, але це неможливо зробити на вільному ринку. Адже основний двигун — це конкуренція. Якщо ми говоримо про глобальний ринок, то знаємо, що на ІРО успішніше котируються акції компаній, де в управлінні жінки. Не думаю, що це данина формальностям. Жінки більш ефективні, вони інакше приймають рішення, мають більш розвинутий соціальний та емоційний інтелект. І це дозволяє підвищити продуктивність, керованість процесами, досягти більш стабільних та при цьому менш ризикованих результатів.
Чи створені умови на ринку? Можу сказати, що, з одного боку, ринок досить ліберальний. І чоловіки домінують на ньому не тому, що вони кращі, а тому, що жінок стримують ті самі «скляні стелі». Тож треба говорити не стільки про стимули всередині ринку, скільки про соціальні стимули для молодих юристок, щоб вони могли ці «стелі» розбивати.
— Навколо жіночого лідерства все ще існує багато спірних тверджень, частина з яких — застарілі стереотипи. Чи стикалися Ви у своїй професійній діяльності з упередженим ґендерним ставленням? Як це на Вас вплинуло?
— Так, стикалася. Іноді я дуже дивуюся, спілкуючись з чоловіками з бізнесу. Вони начебто віддають належне моїм професійним талантам, але розмірковують про якихось абстрактних жінок, напевне, не думаючи в той момент, що я теж жінка. Вони кажуть, що жінки інакше створені. При цьому чоловіки зазначають, що жінки дуже гарні на других ролях, і наводять у якості прикладу свої команди. І коли я розповідаю про історію створення нерівності у правовому полі як передумову різниці у положенні зараз, вони дуже дивуються, адже про це мало хто знає і замислюється. Існує стереотип: жінка займає те місце в соціумі, яке вона займає, тому що вона інша фізіологічно та психологічно, тому її призначення — народжувати дітей, вести господарство, підтримувати коханого. Словом, обслуговувати інтереси чоловіка. Ось цей самий стереотип свідчить про те, що правова нерівність, що існувала століттями, створила глибоке й міцне підґрунтя для «чоловічого» світу, який насправді зараз стрімко руйнується.
Я ніколи не відчувала дискримінацію відносно себе. У мене не було історій, через які я могла б приєднатися до руху Me Too. З точки зору конкуренції, сприйняття мене як експерта та професіонала у мене завжди все було добре з самореалізацією.
Іноді дивуюся, коли у дискусіях про ґендерну рівність чоловіки висловлюють свої досить сексистські думки (а їх навіть важко за це засуджувати, бо це соціальне кліше, з яким вони живуть усе своє життя), але ставлюся до цього спокійно, бо розумію, що причина — у незнанні, що їм це не болить, вони звикли жити у такому режимі. Я їм пояснюю настільки, наскільки можу. І мені приємно, що для багатьох це стає відкриттям. І можливо, це змінює суб'єктивне ставлення до молодих талановитих жінок, які працюють у їхніх командах.
— Чи можна зруйнувати ці стереотипи? Яка, на Ваш погляд, ціна лідерства для жінки в юридичній професії?
— Безперечно, зруйнувати стереотипи можливо. Але це не станеться саме собою. Як зазвичай відбуваються зміни? По-перше, потрібні найкращі практики, історії успіху, які будуть важливі молодим жінкам, що тільки обирають собі рольову модель. Мені здається, що історії жінок, які багато чого досягли у професії, суспільній діяльності, мають надихати молодих колежанок. Мені щастило з жінками, які були такими рольовими моделями для мене. Я бачила, як їм все вправно вдається, і для мене це було великою підтримкою.
Говорити про роль жінки в юридичній професії обов'язково треба, адже якби жінок у нашій професії було більше, від цього ринок став би тільки кращий. Обираючи адвоката, слід дивитись не на стать, а на історії, які є в його чи її портфелі. А для цього ці історії треба створювати. Тому я за те, щоб успішні жінки підтримували молодих колежанок, за те, щоб дискутувати проблему нерівності, її причини, і важливість залучення жінок до юридичного бізнесу.
Безперечно, створення власних історій успіху — це неабияке навантаження. У нашому традиційному суспільстві ми шукаємо баланс між особистим і професійним, і я знаю багатьох успішних жінок, які вигоряли й навіть ішли у сабатікал, але поверталися у професію з новими силами. Я безмежно їх поважаю, поважаю їх історії і готова максимально підтримувати кожну на такому шляху.
— Тетяно, якими життєвими цінностями Ви керуєтесь у професійному житті? Що для Вас є цінним? Що категорично недопустимо?
— Для мене дуже важлива свобода. Це, у першу чергу, професійна свобода, свобода мислити та приймати рішення, виходячи зі свого бачення, своїх пріоритетів. Важлива свобода обирати проєкти та клієнтів, колег та команду. Не менш важлива для мене довіра. Я прагматик, тому орієнтуюся на результат. Для мене та всієї нашої команди це важлива цінність.
Я творча людина, мене надихає все, що пов'язане з новими ідеями, нестандартним підходом. Я креативно підходжу до всього, чим займаюсь, а отже, не беруся за рутинні процеси, де самі лише стандартні та послідовні дії.
Я не приймаю залежність, мені важливо слідувати власним цінностям і мати свободу обирати власні шляхи.
— Ви підтримуєте та надихаєте власним прикладом інших жінок. Порадьте, будь ласка, колегам-юристкам, як підвищити впевненість у собі та стати успішними у професії.
— По-перше, раджу дати собі чесні відповіді на питання: «Навіщо мені це? Якою я бачу себе через 10 років? Що в мені зміниться за цей час? Що я в собі збережу, а що втрачу? Що мені цікаво в тому, що я роблю?» Давши відповіді на ці питання, можна спрогнозувати, що буде далі. Можна віднайти свій внутрішній стрижень, який допоможе витримати всі стресові та напружені ситуації. Коли вони будуть відбуватися, завжди варто повертатися у думках до того, навіщо все це, яка ваша справжня мотивація та інтерес.
Щоранку ставте собі ці запитання. І якщо раптом прийде момент, коли інтерес до роботи почне зникати, і вже ніщо не рятує ситуацію, тоді треба змінювати професію. Адже у той момент, коли почнуть згасати очі, все втратить сенс. Можна зробити крок з цієї професії у будь-яку іншу, і це зовсім не страшно. Юридична освіта дає певну універсальність та можливість бачити природу людини, суспільство, державу, знати, як все побудовано та працює.
Я не вірю, що юрист може бути успішним, якщо він мріє усе життя просидіти, умовно кажучи, за шафою та писати лише аналітичні висновки. Не заперечую, це також важливо, але юрист має постійно бути в тонусі, долати стреси та витримувати навантаження. А свої навички відшліфовувати у професійних випробуваннях та багато зусиль вкладати у створення соціальних зв'язків навколо себе.
У моєму розумінні успіх — це постійні стрибки через планку, відкриття нових людей, горизонтів, просторів. Залишатися у цій жорсткій, стресовій професії можна, тільки спираючись на внутрішній драйв, стрижень. Якщо їх немає, треба шукати місця та способи, де брати енергію.
На власному прикладі скажу, що мені не вистачає самого лише юридичного бізнесу. Я реалізую свій потенціал у багатьох громадських проектах. Мене цікавить природа людини, тому з моїми друзями та колегами ми створюємо низку інформаційних проєктів, де обговорюємо та вивчаємо різні суспільні та антропологічні питання та явища. Усе це урізноманітнює життя, дає змогу постійно розвиватися, дає відчуття свободи, самореалізації та сили розправити крила. Такий підхід я раджу усім жінкам в нашій професії.
Опубліковано на https://yur-gazeta.com/
