17 липня 2019 р.

Корпоративне управління в Україні стає більш гнучким

У минулому, 2018 році в Україні почав діяти закон "Про товариства з додатковою і обмеженою відповідальністю" (закон про ТОВ). Він зрозуміліше врегулював правовий статус більшості компаній у країні, (які зареєстровані саме в такій формі), а відносини між їх учасниками стали більш гнучкими. До цього діяльність ТОВ регулювалася застарілими і такими, що втратили актуальність, правилами, які тільки заважали, а часто і блокували діяльність власників компанії. Зараз почне формуватися культура цивілізованих корпоративних відносин.

Що реально дає новий закон про ТОВ

Закон знімає обмеження за кількістю учасників, дає їм можливість укладати корпоративні договори між собою і більш детально регулює збільшення статутного капіталу. А систему органів управління тепер взагалі можна буде "налаштовувати" під себе, створюючи наглядову рада, інші керівні органи, вводити власні правила роботи загальних зборів, голосування тощо. Усі ці механізми захищають як інвесторів, так і бізнес у цілому. Які 4 положення вже недійсні у вашому статуті з червня 2019 року, ми прояснили в короткому відео тут.

Одним із найбільш важливих змін нового закону є деталізація механізму виходу з бізнесу. Тепер є відповідь на питання: як вийти з ТОВ і не втратити при цьому вкладені колись кошти.

Як і раніше, залишається два шляхи вирішення цієї ситуації: продаж своєї частки в статутному капіталі й вихід із ТОВ. Варіант із продажем частки залишиться без змін. Учасник, що продає свою частку, в першу чергу зобов'язаний запропонувати її співвласникам бізнесу. Якщо ніхто з бізнес-партнерів не захоче купувати, можна продавати частку іншим людям або компанії - на тих же умовах, що і для партнерів.

А ось просто вийти з бізнесу учасник із часткою в 50% і більше тепер не зможе - для цього йому необхідна згода бізнес-партнерів. Ця вимога захищає бізнес і його кредиторів.

Тому для виходу з ТОВ учаснику з великою часткою простіше буде знайти покупця на свою частину. Або ж - якщо рішення покинути бізнес пов'язане з розбіжностями між партнерами - підписувати з іншими власниками компанії корпоративний договір, в якому будуть врегульовані спірні моменти ведення бізнесу.

Можливість укладати корпоративні договори між учасниками ТОВ - ще один великий крок у становленні бізнес-культури в країні. Це істотно поліпшить можливості ведення спільного бізнесу в Україні, а багато компаній навіть врятує від розвалу. У співвласників бізнесу з'явилося більше інструментів, щоб створювати стійкі моделі управління, легалізувати існуючі або майбутні домовленості (про ролі, внески, права та обов'язки в управлінні, про умови виходу з бізнесу і розподіл прибутку тощо). Важливим є і те, що у міноритаріїв з'явилися реальні можливості отримати більше легальних прав в управлінні, якщо вчасно домовитися і виписати все в статуті й партнерському договорі. Плануєте укласти корпоративний договір? Замовте договір зараз за посиланням https://ilf.space/corporatecontract

Раніше наші клієнти зверталися до юристів вже на стадії латентної або відкритої корпоративної війни, коли ставки і ризики дуже високі. Але вже в 2018-му запити почали поступово змінюватися у бік превенції таких конфліктів, легалізації домовленостей партнерів, оцінки вкладів і медіації переговорів.

Нові інструменти для захисту іноземних інвестицій

Коли власники бізнесу не можуть домовитися, блокується подальша робота всієї компанії - адже цілий набір рішень, згідно з законом та уставами, приймається колегіально. Через це починає падати прибуток - і як правило, такий бізнес чекає стагнація, поглинання або руйнування.

Зменшити руйнівну силу корпоративного конфлікту можна, якщо продумати до дрібниць статут і корпоративний договір на старті співпраці. Всі корпоративні конфлікти і їх підстави - досить типові. Юристам відомі формули їх попередження та вирішення.

Від того, наскільки чітко вони прописані, залежить перспектива і потенціал вирішення конфліктів між ними в майбутньому. Максимально деталізований корпоративний договір це, з одного боку - імунітет для довгого життя бізнесу, з іншого - основа для впевненості одне в одному для партнерів по бізнесу.

У цьому сенсі складання корпдоговору має значення не стільки юридичного інструменту вирішення конфлікту, скільки прояснює справжні потреби і наміри учасників бізнесу. Адже в процесі цих переговорів може з'ясуватися, що спільних інтересів і немає насправді. І набагато простіше і дешевше відмовитися від спільного бізнесу, де справжні бажання відрізняються від заявлених.

Якщо сторони не хочуть і не можуть домовитися в принципі, виходом може бути викуп частки одного партнера іншим. Процедури, що роблять такий викуп максимально чесним і прозорим, давно використовуються в англійському праві (russian roulette, texas shoot-out, dutch auction тощо), а завдяки введенню інституту корпоративного договору стали доступні і в Україні.

Як ефективно контролювати директора в Україні

Часто буває так, що засновник української компанії переважно знаходиться за межами України, а директор залишається в Україні з безмежними повноваженнями і по суті без системного контролю з боку власника бізнесу. Такою ситуацією зазвичай користуються конкуренти і рейдери для недружнього поглинання компанії. Типові випадки такого рейдерства виглядають так:

В агробізнесі директор переводить всю землю на новостворене підприємство, а зі старої компанії вже без активів він звільняється.

Директор передає права на використання інтелектуальної власності іншій компанії.

Директор забирає клієнтську базу / команду в сервісному бізнесі. Якщо впізнали в цьому вашу ситуацію, прояснюємо як правильно звільнити топ-менеджера за цим посиланням.

А іноді спрацьовує просто недбалість директора - він звільняється, а крім нього немає іншої посадової особи в цій компанії з правом підпису і правом розпорядження фінансами. Компанія обезголовлена ​​і її бізнес на час заблокований. Новий закон про ТОВ відкриває широкі можливості для захисту інвестицій і самого бізнесу від подібних ситуацій.

Зазвичай структура управління компанією виглядає так:

1. Вищий орган управління - в ТОВ це загальні збори засновників (учасників). Цей орган може приймати будь-які рішення (призначення, мотивація і звільнення топ-менеджерів, затвердження стратегії розвитку компанії і нових продуктів, відкриття нових філій / офісів і розподіл прибутку).

2. Виконавчий орган - директор або рада директорів. Цей орган відповідає за поточне / операційне управління діяльністю компанії.

3. У компанії може бути ще один рівень управління - наглядова рада. Це гнучкіший орган управління, ніж загальні збори (його простіше і легше зібрати, і відповідно оперативніше приймаються рішення). Наприклад, наглядова рада може стверджувати угоди великого розміру і інші питання, пов'язані з розпорядженням фінансами.

Завдяки механізмам, запропонованим новим законом про ТОВ, і їх ефективному використанню, можна знизити ймовірність рейдерського захоплення бізнесу. Для цього, в першу чергу, потрібно внести спеціальні положення до статуту компанії і в трудовий контракт із СЕО.

Важливо визначити чутливі зони, де директор може зловжити повноваженнями під тиском, і ускладнити механіку прийняття рішення директором, підключивши загальні збори або наглядову раду. Наприклад, якщо директор хоче продати нерухоме майно, яке належить компанії, необхідно отримати згоду загальних зборів - протокол, де вказана вартість угоди. Можна обмежити в статуті суму угоди, вище якої директор не може самостійно підписувати контракти. Або вказати, що всі угоди обов'язково узгоджуються наглядовою радою, яка представляє власників бізнесу.

Також сучасне українське законодавство дозволяє розробити механізм оперативної зміни директора на випадок, якщо власники бізнесу запідозрили його в нечесній грі. Взагалі, звільнення директора - це компетенція загальних зборів. Але, коли директор виводить гроші з компанії, розпродає майно, іноді немає можливості швидко зібрати всіх учасників загальних зборів, а директора потрібно оперативно замінити. Для цього в корпоративному договорі можна передбачити, що якщо стоїть питання про зміну директора, то загальні збори має бути зібрано на наступний день після повідомлення про нього. Бувають ситуації, коли хтось із учасників не може бути присутнім на зборах, - на цей випадок у кожного з них можуть бути безвідкличні довіреності.

Буває, що і на учасників загальних зборів може чинитися тиск з боку недоброзичливців. Для співвласника, який знаходиться в іншій країні - це додатковий фактор ризику. Але з 2018 року і таке захоплення бізнесу можна попередити, якісно склавши статут і корпоративні договори між власниками. Наприклад, у рейдерів є можливість чинити тиск на двох учасників ТОВ, яким належить 60% голосів, і вони можуть призначити нового директора, який їм вигідний. У такому випадку в статуті варто зафіксувати, що рішення про призначення або звільнення директора приймається 70% голосів (а не стандартною більшістю 50% +). Також у корпоративному договорі можна вказати, що 2 учасники без третього не можуть прийняти таке рішення. Рейдерам потрібно буде шукати спосіб тиску на третю, а це - додаткові ресурси і складності в процесі захоплення компанії. Так само можна вчинити, якщо йдеться про угоду. Зазвичай рішення приймається простою більшістю. Але якщо в статуті підняти кількість голосів, або вказати, що рішення має бути прийнято одноголосно - рейдерам потрібно буде впливати на всіх учасників, а це непросто.

Усе це свідчить про те, що сьогодні в українській компанії вже можна створити гнучку і безпечну систему управління. При розробці ключових документів важливо виділяти критичні моменти для конкретної компанії, визначати уразливі місця і захищати їх.