17 липня 2019 р.

Українська медицина перетворюється на конкурентний ринок

Зміни в медицині - мабуть, найуспішніша з заявлених реформ у сучасній Україні. У її авторів спочатку були зрозумілі цілі й стратегія їх досягнення, а також професійна адвокація реформи за участю юристів: як для медиків, так і для всього суспільства. Фахівці ВООЗ, які допомагають Україні трансформувати систему охорони здоров'я, говорять про разюче високі темпи змін і їх високу якість.

Основні досягнення та недоліки медреформи

За півтора роки більше половини українців (близько 25 мільйонів осіб) підписали декларації зі своїми сімейними лікарями. Це досить високий показник за такий короткий час, який говорить про те, що суспільство готове, і є запит на зміни в системі охорони здоров'я.

Трансформація підходу до фінансування первинної медичної допомоги вже завершена. Одним із завдань цього етапу було створити рівні умови отримання коштів з державного бюджету для медичних установ всіх форм власності. Національна служба здоров'я України (НСЗУ) виступає єдиним закупщиком медичних послуг для українців. А вже сам пацієнт вибирає, де йому отримувати ці послуги: в комунальній лікарні, в приватній клініці або у самостійно практикуючого лікаря - гроші будуть "йти за пацієнтом".

Якщо говорити в цілому про досягнення до цього моменту, то це:

  • створення повноцінно функціонуючого офісу НСЗУ - центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері медичних гарантій,
  • виконання командою НСЗУ взятих на себе зобов'язань (більше тисячі медустанов стали партнерами НСЗУ, серед них 104 приватних клініки). Є маса історій по всій країні, де і лікарі, і їх команди, які до реформи отримували, по суті, жебрацькі зарплати, отримують в два-три рази більше. Ніхто не вірив, багато хто чинили опір, але це працює. Там, де місцева влада і команда медиків працювали у взаємодії, є хороші результати, якими задоволені й лікарі, й пацієнти.
  • активний процес виділення лікарів, які створюють приватні практики. Зараз їх вже 100+. Починає формуватися конкуренція на медичному ринку, який раніше був представлений на 90% державними гравцями. 
  • уже з 1 квітня 2019 року НСЗУ починає адмініструвати програму реімбурсації “Доступні ліки”, тобто аптеки отримуватимуть відшкодування за видані за рецептами медпрепарати напряму від НСЗУ, оминаючи  часто корумпований прошарок місцевої влади. Також із 1 липня цього року стартує програма “Безкоштовна діагностика”. 
  • також із квітня починається пілотування з Полтавської області впровадження системи оплати медичних послуг госпітального сегменту за принципом DRG (діагностично пов'язаних груп), яка дозволяє розраховувати фактичні витрати на лікування пацієнта. Ця система активно використовується в розвинених країнах з 1980-х і вважається найбільш ефективною для дотримання балансу між якістю медичних послуг та їх вартістю.

Якщо говорити про проблеми медреформи, то основна з них - це саботаж змін на місцях. Є історії, де місцева рада два-три рази відхиляла рішення про автономізацію медустанов (трансформацію з бюджетної установи в комунальні підприємства), ризикуючи вже з другої половини цього року взагалі не отримати субвенцію і звалити на місцеві бюджети утримання медустанов. Дізнатися, як автономізувати установу під ключ, можна за посиланням:  https://ilf.space/autohospital

Перспективи і ризики інвестування в медичну сферу

Ринок медичних послуг тільки зароджується в нашій країні і конкуренція за пацієнта виникає поки на рівні первинної ланки. Обсяг цього ринку незрівнянно менше, ніж ринок послуг на вторинному рівні (спеціалізованої медичної допомоги). Наприклад, медсубвенція на первинку завжди дорівнювала приблизно 40% від загальної суми на медицину. При цьому важливо розуміти, що ті 60%, які залишилися,  не покривали всієї потреби - тут практично всі медпослуги неофіційно оплачували пацієнти. Але реформа вторинки стартує вже в цьому, в 2019 році, і є всі підстави вважати, що вона буде не менш успішною, ніж реформа первинки.

Серед загроз реформи - політичні ризики. В Україні в цьому році пройдуть вибори Президента і потім парламенту. Багато гравців ринку медичних послуг у нашій країні (а це і лікарі, керівники лікарень, представники місцевого самоврядування) переживають, що зі зміною влади і політичного дискурсу всі зміни і досягнення можуть відкотитися назад. Безумовно, є ризик, що новий парламент проголосує проти продовження такого реформування.

Ми як юристи наголошуємо, що це складно зробити. Тому що ми отримали зовсім інший підхід до формули фінансування охорони здоров'я завдяки законодавчим змінам. І важливо розуміти, що це дає серйозний ресурс стійкості медичній реформі. Плюс більше 20 мільйонів декларацій - це півкраїни, які обрали новий курс. По суті вже маємо певний соціальний договір, який цю реформу легітимізує.

Якщо реформа вторинної ланки медичних установ стартує в 2019 році, то вже в 2020 цілком може запрацювати ринок медичних послуг і на цьому рівні. Коли держава оплачує послуги за системою DRG, і в цьому, відповідно до закону, на рівних умовах беруть участь всі оператори - і державні, і приватні. І для інвестора тут відкриваються нові можливості. Якщо він знає, що отримає певний обсяг фінансування, гарантований державою, то при бізнес-підході до цього питання він може додатково заробляти, наприклад, на сервісі, або на клінічних дослідженнях тощо. 

У таких умовах у країну поступово почнуть приходити великі холдинги, у яких вже є досвід управління великими медкомплексами в інших країнах. Законодавчі передумови в Україні до цього є. З 2018 року медичним закладом може керувати людина без медичної, але з менеджерською освітою. Адже клініка, лікарня - це по суті бізнес, і ним повинен управляти фахівець з управління, а не головний лікар, як це у нас відбувається зараз.

Подібні процеси відбувалися на Балканах і в Туреччині в період реформ. Наприклад, як тільки в країнах колишньої Югославії починалася медреформа і з'являвся ринок, туди заходили міжнародні гравці з сусідніх регіонів, які знали, як організовувати медбізнес, і які на цьому заробляли. Вони будували великі сучасні медкомплекси, які передавали муніципалітетам, отримуючи переважне право надавати там управлінські та навколомедичні послуги - безпосереднє управління, сервіс, клінінг, харчування, діагностичні послуги тощо.

Сфера сучасних соціально-медичних послуг в Україні зараз тільки зароджується. Тут постійно відчувається гостра нестача якісного сервісу в сфері медобслуговування Взагалі, мало гідніх реабілітаційних, паліативних, геронтологічних центрів. У цей же час запит в суспільстві на такі послуги є, і він збільшується завдяки розвитку української медицини. Інвестування в такі проекти сьогодні не тільки економічно цікаво, а й реалістично - немає законодавчих обмежень, не пов'язане з впровадженням медреформи і політичними ризиками. Як це працює в Німеччині, ми показали в нашому відео за цим посиланням.

Уже зараз, під час перехідного періоду, бізнес може інвестувати в українську медицину. Для цього є такі механізми як корпоративна соціальна відповідальність (КСВ), створення опікунських рад при лікарнях, робота енергосервісних компаній та деякі інші.

Як бізнес уже впливає на організацію медицини в регіонах

При реалізації проектів корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) мотивація бізнесу - або збільшити вплив у місті, регіоні, або знизити ризики для своєї діяльності. Якщо подивитися на проекти КСВ у медицині в міжнародній площині, то це шпиталі, побудовані бізнесом у депресивних регіонах Індії, де величезна кількість людей до цього вмирало просто через неможливість отримати необхідну медичну допомогу. Також це програми вакцинації, які допомагають зберегти працездатність населення на більш високому рівні і багато інших.

В Україні є схожий досвід - ми супроводжуємо проект КСВ одного з великих агрохолдингів, який спрямований на розвиток медичної структури міста. Все більше представників бізнесу усвідомлюють, що медицина - важлива складова соціальної інфраструктури. Якщо підприємство розташоване в регіоні, де немає нормальних медицини, освіти, доріг, то навіть висока зарплата не зможе мотивувати потрібну кількість працівників переїхати в цей регіон.

Ще один спосіб зробити місцеві медпослуги ефективніше - опікунська рада при медустановах. Завдання опікунської ради - брати участь у розробці стратегії розвитку лікарні й допомагати її реалізовувати в управлінні, у прийнятті бізнес-рішень, в побудові команди, в маркетингу, розвитку сервісу тощо. Представники бізнесу, увійшовши до опікунської ради, вже допомагають вчорашнім бюджетним установам стати успішними підприємствами.

Зараз в країні стабільно зростає попит на якісні медпослуги, на сервіс вищого рівня, збільшується запит лікарів на прозорі й високі зарплати, а самі клініки гостро потребують досвідчених управлінців. Так, сьогодні ми говоримо про венчурні інвестиції в медицину. Але завдяки нововведенням і досягненням медичної реформи вже в наступному році вони перетворять українську медсферу на конкурентний ринок із великими можливостями.